Мова єднає покоління, відроджує душу народу і допомагає молитися вдома, у храмі, у серці.

У День української писемності та мови – слова Митрополита Епіфанія про силу українського слова

Мова як молитва і невидимий щит – роздуми в День української писемності та мови. Сьогодні, коли Україна відзначає День української писемності та мови, пам’ять звернена до великої постаті — Преподобний Нестор Літописець — автора «Повість минулих літ», що започаткувала писемну традицію, якою ми говоримо і сьогодні. У час, коли звучать вибухи, коли наше буття випробовується війною, наша рідна мова — не просто засіб комунікації, а живе Свідчення: що ми є, ми існуємо, ми пам’ятаємо.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Митрополит Епіфаній підкреслює: «Мова — це душа народу, що зберігає пам’ять, традиції та історію…»

Він наголошує, що молитва рідною мовою має силу, бо коли слово йде з серця, коли воно зрозуміле — тоді і Бог торкається нашого буття.

Наша мова — це невидимий щит та засіб самозахисту. Упродовж віків на українську мову чинилися атаки: знищення книг, заборони на писемність, заборони на богослужіння рідною. Сьогодні ми — на боці відродження, ми маємо можливість говорити, творити, молитися українською. І в цьому — велика радість та велика відповідальність.

Мова формує спільноту, яка стає стійкою перед зовнішнім тиском. Як зазначає Предстоятель: «Без живої української мови Церква для народу стає чужою, далекою, незрозумілою».

Ми ж сьогодні можемо тренувати цю живу мову: говорити не просто «українською», а нашою, природною, щирою. Передавати її дітям, оновлювати словник серця, ділитися думками й молитвою. І тоді кожне наше слово — це акт любові до рідного, до Бога, до свого народу.

У цей день заклик Митрополита звучить як посвята: «Мова — не просто засіб. Це міст до Бога, це щит, це наша ідентичність».

Нехай же ми не просто відзначимо сьогодні свято, а щодня вибираємо слово українське, чисте, живе. І в цей спосіб утверджуємо: «доки мова живе — живе народ».

Бережімо нашу мову, як берегли предки; давайте не боятися говорити нею. І тоді вона — як молитва — стане причастям нашої свободи, нашого духу і нашого майбуття.

ДЖЕРЕЛО