Предстоятель ПЦУ очолив першу частину відспівування Святійшого Патріарха Філарета.

Процесія з тілом ієрарха вирушить до Володимирського собору

У Михайлівському Золотоверхому соборі звершено першу частину відспівування Патріарха Філарета

21 березня 2026 року у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі було звершено першу частину чину відспівування приснопам’ятного Почесного Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета Денисенка.

Підтримати молитву

Заупокійне богослужіння очолив Предстоятель Православної Церкви України Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній Думенко.

Його Блаженству співслужили митрополит Сімферопольський і Кримський Климент Кущ, митрополит Білоцерківський Євстратій Зоря, архієпископ Вишгородський Агапіт Гуменюк, єпископ Запорізький і Мелітопольський Фотій Давиденко, єпископ Васильківський Єфрем Хомяк, братія Золотоверхої обителі та численне духовенство, зокрема священнослужителі Володимирського кафедрального собору.

Під склепіннями Михайлівського собору лунали заупокійні молитви за ієрарха, життя якого стало невід’ємною частиною історії українського православ’я. До храму протягом дня приходили архієреї, священнослужителі, військові, державні діячі та миряни, щоб піднести молитву за спочилого і віддати йому останню шану.

Чин відспівування звершувався у молитовній атмосфері глибокої зосередженості та вдячності за довге життя служіння, яке Святійший Патріарх присвятив Церкві та українському народові.

Як було оголошено під час богослужіння, у неділю, 22 березня, після Божественної літургії у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі відбудеться процесія з тілом Святійшого Патріарха до Володимирського кафедрального собору, де звершать завершення чину відспівування та поховання.

Початок Божественної літургії запланований на 8:00 ранку, після чого духовенство та віряни проведуть Святійшого Патріарха в останню земну дорогу до храму, з яким було пов’язано понад шість десятиліть його служіння.

Ці дні стали часом загальноцерковної молитви та осмислення цілого історичного періоду, пов’язаного з постаттю Патріарха Філарета. Його відхід позначив завершення великої епохи, але водночас став нагадуванням про відповідальність зберігати єдність Церкви та продовжувати справу, якій він присвятив своє життя.

Молитва за спочилого триває, і разом із нею триває пам’ять — жива, вдячна і сповнена надії на вічність.

Вічна пам’ять Святійшому Патріарху Філарету!

Джерело: Українська Православна Церква/Православна Церква України