Як милосердя допомагає людині залишатися Божою навіть серед болю та несправедливості.

Коли ми рятуємо ближніх, ми діємо природно — по-Божому

«Бог бачить усе: про силу милосердя і прозорість серця» – роздуми Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія

Кожен подих, кожен удар серця, кожен промінь сонця — усе це свідчення присутності Божої у світі. Життя людини не існує само собою — воно тримається на незримому диханні Творця. Господь, Якого ми називаємо Всезнаючим і Всемилостивим, бачить кожен наш крок, кожну думку, кожне намірення серця. «На всякому місці очі Господні: вони бачать злих і добрих» (Притч. 15:3).

НАШ ТЕЛЕГРАМ

У своїх роздумах Блаженніший Митрополит Епіфаній наголошує: наївно й безглуздо намагатися приховати щось від Бога. Навіть коли люди роблять щось потай від інших — це завжди відкрите перед Ним. І правда, за словами Предстоятеля, завжди виходить на яв, бо це її Божа природа — світло, що не може бути заховане у темряві.

Господь, Який «добрий і до невдячних, і до злих» (Лк. 6:35), щодня подає благодать навіть тим, хто відвертається від Нього. Він не схвалює зло, але виявляє досконалість Своєї любові — любові, яка очікує покаяння. Ця Божественна доброта — не слабкість, а сила, що спонукає грішника до навернення.

Митрополит Епіфаній підкреслює: якщо ми прагнемо бути справжніми дітьми Отця Небесного, маємо наслідувати Його у милосерді. Любов, яка не очікує винагороди, є дорогою до святості. Саме вона перемагає зло і відкриває серце для благодаті.

У час війни українці особливо глибоко розуміють цю істину. Сьогодні, коли наш народ рятує одне одного з-під завалів, під обстрілами, серед втрат — ніхто не питає, чи варта людина допомоги. Бо милосердя — це природна реакція люблячого серця, це прояв Божого образу в людині.

«Господь бачить усе і все знає, — нагадує Предстоятель ПЦУ. — Тож живімо так, щоб Його погляд приносив нам не сором, а мир у серці. Бо правда, хоч і болюча, завжди визволяє. А милосердя — лікує й очищує».

Світло Божої правди перемагає будь-яку темряву. І тому, навіть серед скорбот, віруюча людина знає: зло не має останнього слова. Бо в кожній добрій дії, у кожному акті любові — вже присутня перемога Божа.

Господу нашому — слава на віки віків!

ДЖЕРЕЛО