У Києво-Печерській Лаврі згадали тих, хто загинув або був страчений у полоні — молитва, що перетворюється на сльозу нації.

У серці Православ’я лунає поклик до небес за душі невинно вбитих

Молитва у серці Лаври: братія Києво-Печерської обителі схилилась у покаянні за загиблих Героїв України

У передранковій тиші величного Успенського собору Києво-Печерської Лаври відбулася молитва, сповнена скорботи, надії та невмирущої вдячності. Братія святині на чолі з духовенством у щирій спільній молитві схилили коліна перед Найсолодшим Ісусом за всіх, хто віддав своє життя за волю України — за воїнів, добровольців, цивільних, закатованих та страчених у полоні внаслідок жорстокої російської агресії.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Ця молитва — не лише акт духовного служіння, а й потужний заклик до пам’яті, до сумління, до спільної відповідальності. Бо справжня Церква не мовчить у часи війни, вона плаче разом із народом, але і благословляє на перемогу — молитвою, покаянням, правдою.

У своїх словах братія просила у Господа сили та витривалості для тих, хто нині боронить землю, для всіх, хто живе в тривозі та болі, але не втрачає віри. Особливо ж — за тих, хто поклав життя на полі бою або загинув у катівнях. Вони — мученики нашого часу. Їхній подвиг освячує саму суть свободи, яка народжується у стражданні, але проростає — у воскресінні нації.

Молитва в Лаврі — це не лише духовна дія, це духовна мобілізація. Це момент єдності. У глибокій тиші собору лунало не лише церковне співання, але й небесне нагадування: наші Герої не забуті, наша боротьба — свята, а правда Божа обов’язково переможе.

ДЖЕРЕЛО