Експерти з різних сфер взяли участь у круглому столі, де обговорювали шляхи розірвання договору оренди Почаївської лаври та захист культурної спадщини України. Громадська рада при Тернопільській обласній військовій адміністрації вже направила документи з правовими пропозиціями до високопосадовців, а їх пропозиції вже взяли до уваги та реалізуються.

Учасники круглого столу обговорювали можливі порушення законодавства України, які можуть стати причиною розірвання договору оренди та виселення насельників Почаївської лаври

У Тернополі відбувся круглий стіл, присвячений історії Почаївської Свято-Успенської лаври та її культурній цінності для України. Учасники обговорювали шляхи розірвання договору оренди між лаврою та Українською Православною Церквою, яка входить в єдність з Московським патріархатом.

У круглому столі взяли участь історики, релігієзнавці, архітектори, мистецтвознавці, представники місцевої влади та директор Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника. Один із учасників, Володимир Воронін, представник Громадської ради при Тернопільській обласній військовій адміністрації, зазначив, що потрібно перевірити законність використання Українською Православною Церквою споруд Почаївської лаври та зафіксувати порушення законодавства України.

Воронін також наголосив на тому, що порушення можуть стати причиною для розірвання договору оренди та виселення насельників Почаївської лаври. Громадська рада підготувала документи з правовими пропозиціями щодо підготовки до розриву оренди, які вже були направлені до президента, прем’єр-міністра, ради національної безпеки, міністерства культури та міністерства юстиції.

Усі відповіді свідчать про те, що пропозиції Громадської ради взяли до уваги та поступово реалізуються. Круглий стіл став важливою подією для обговорення проблеми використання культурних цінностей України та правових аспектів цього питання. Це також підкреслює важливість дотримання законодавства та захисту культурної спадщини України.

Директор Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника Вадим Микулич свою позицію щодо оренди на камеру озвучити відмовився. Сказав, що рішення приймає Мінкульт і коментувати ситуацію буде після прийняття цього рішення.

На зустріч прийшли також представники греко-католицької та православної церков.

“Ми бачимо своєю головною задачею інформування суспільства. Найперше, в науковому просторі, заохочуючи до відкриття правдивої української історії. Це не був якийсь форпост “руского міра”, а було місце, яке зробило величезний внесок через книгодрукування, становлення української мови, культури. Тобто відкриття того, що руськими адептами цього “руского міра” зменшувалося, не доказувалося українській громадськості”, – розповів синкел Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ отець Віталій Козак.

Настоятель Свято-Троїцького Духовного Центру ПЦУ отець Микола Зінкевич каже, що найбільшою проблемою в Почаєві є навіть не приналежність її до структури, а доступність.

“Люди з інших деномінацій не можуть туди навіть потрапити. Вони зустрічають агресію, супротив. Тобто, неможливість доступу до цієї святині і є для нас теж великою проблемою. Ми ж маємо доступ в Європі, у всьому світі, навіть у тому ж Єрусалимі, де можуть зжитися багато церков і могти прикластися до святинь, тому що вони теж являються для когось святинею”.

Про результати зустрічі розповіла релігієзнавиця Елла Бистрицька.

“Ми з’ясували велике коло питань, зокрема те, що історія Почаївської лаври не досліджена або малодосліджена, вона оповита міфами, які створювалися московською церквою в 19 столітті. Ми окреслили шляхи та озвучили бачення, яким чином необхідно повертати лавру. Як нам розмежувати релігійність і людей та розуміння того, що культурна й історична спадщина повинна належати українському народу”.

Елла Бистрицька каже, учасники круглого столу також обговорили зв’язок між Українською православною церквою та російською.