Головний сержант із села Куликів, командир гармати самохідного артилерійського дивізіону, помер у Харкові від поранень, отриманих під час виконання бойового завдання

Кременецька громада знову в скорботі через втрату вірного сина України, головного сержанта Михайла Юрківа.

У Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону в місті Харків від отриманих поранень 11 травня 2026 року помер Юрків Михайло Володимирович. Житель села Куликів Дунаївського старостинського округу до останнього боровся за життя після виконання бойового завдання.

Підтримати молитву

Михайло Юрків народився у 1978 році та присвятив себе захисту Батьківщини, обіймаючи посаду командира гармати у самохідному артилерійському дивізіоні. Старший сержант був досвідченим воїном, який разом із побратимами стримував ворожий наступ на найскладніших ділянках фронту.

Смерть Михайла Юрківа стала великою втратою не лише для родини, а й для всієї Кременеччини, яку він мужньо боронив від загарбників. Про дату, час та місце зустрічі тіла полеглого захисника України буде повідомлено згодом.

Захищаючи Батьківщину від російської нечисті, гинуть найкращі сини України. Вічна пам’ять і слава відважному Воїну, який поклав на вівтар Вітчизни найцінніше – своє життя! Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про воїна-земляка Михайла Юрківа стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті близьких, друзів, бойових побратимів, усіх хто знав його, любив і шанував.

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Михайла як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.