Захисник України із села Колосова віддав життя, рятуючи інших від мінної небезпеки — трагічна втрата для всієї України

Кременецька територіальна громада втратила ще одного захисника – солдата Панасюка Анатолія Михайловича, 17 лютого 1980 року народження, жителя села Колосова.

Водій-сапер Анатолій Панасюк віддав життя, розміновуючи Миколаївщину. Він загинув 1 червня 2025 року внаслідок несумісної з життям вибухової травми.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Захисник України Анатолій Панасюк – це герой без зброї, який ціною власного життя дав іншим можливість виживати і жити. Фатальним для нашого земляка став прифронтовий Миколаїв. Адже відкрита військова агресія посилюється актами підступного терору.

Від смертоносної зброї «русского мира» трагічно обірвалося життя світлої, життєрадісної, прекрасної душі, відкритого і доброго серця людини. Надійного друга, найкращих сина, чоловіка та люблячих батька. Мешканці району, представники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, командування та військовослужбовці прийшли, щоб віддати останню шану полеглому краянину.

Захищаючи Батьківщину від російської нечисті, гинуть найкращі сини України. Висловлюємо найщиріші співчуття сімʼї, рідним, близьким, друзям, побратимам Анатолія Панасюка у зв’язку з цією непоправною втратою. Нехай Господь дасть сили пережити цей біль, а Герою дарує вічний спокій. Низький уклін Захиснику України. Пам’ять про його жертовність і відвагу залишиться в наших серцях назавжди.

Гірко і боляче, що ми щодня втрачаємо золоте покоління… Війна — це одне з найбільших лих, яке може спіткати людство. Війна не тільки руйнує наші міста, села, домівки, але й ламає долі людей, змінює їхнє сприйняття світу і найгірше — забирає життя… Але Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях. Хай Господь дарує Царство Небесне та вічний спокій його душі!

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Анатолія як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.