Герой віддав своє життя за Україну, пройшовши бойовий шлях від оборони Києва до важких боїв на сході

Копичинецька громада у глибокій скорботі: війна забрала життя Максима Антонова, якому тепер назавжди 39 років. На жаль, 2 лютого 2025 року Максим загинув під час ворожого обстрілу в Курській області.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

З початком повномасштабного вторгнення добровольцем вступив до 44-ї окремої артилерійської бригади та брав участь в обороні Києва, а згодом воював на Сумщині, Донеччині, Запоріжжі та Харківщині.

Максим народився 30 листопада 1985 року в селі Гусятин. Після навчання у місцевій школі та Гусятинському коледжі, де здобув професію механіка, проходив строкову службу в Чернігові.

З 2009 року проживав із сім’єю у селі Вільхівці. У серпні 2014 року Максим був мобілізований та став на захист України від ворога. За бойові заслуги Максим був нагороджений медаллю «За військову службу Україні».

Сьогодні, 5 лютого, кортеж із тілом Героя проїхав Копичинецькою громадою – селами Сухостав, Яблунів та містом Копичинці (вулиці Шевченка та Гусятинська).

У cкoрбoті низькo cхиляємo гoлoви пeрeд cвітлoю пaм’яттю Гeрoя. Воїн-земляк вiддaв своє життя зa нaшу Бaтьківщину, зaхищaючи тeриторiaльну цiлiснiсть тa сувeрeнiтeт дeржaви вiд росiйських окупaнтiв. Його гeроїчний вчинок нaзaвжди зaлишиться в пaм’ятi вдячних зeмлякiв.

Висловлюю найщиріші співчуття сімʼї, рідним, близьким, друзям, побратимам Максима Антонова у зв’язку з цією непоправною втратою.

Низький уклін захиснику України. Вічна пам’ять і слава українському воїну, у скорботі та молитві вшановуємо пам’ять вірного сина України.

Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях. Хай Господь дарує Царство Небесне та вічний спокій його душі!

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Максима як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.