Проповідь Митрополита Епіфанія прочитує Євангеліє як діалог із сучасною історією.

Страх перед правдою як джерело насильства

У неділю після Різдва Христового Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній виголосив проповідь, яка прозвучала не лише як богословське тлумачення євангельської історії, але й як глибоке моральне та духовне викриття сучасного зла, замаскованого під релігію.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Звертаючись до події Різдва, Предстоятель нагадав, що разом із радістю віфлеємських пастухів і волхвів Євангеліє відкриває й інший бік цієї історії — страх і лють царя Ірода. Саме страх втрати незаконно захопленої влади, за словами Митрополита, зробив Ірода жорстоким гонителем новонародженого Христа й убивцею невинних немовлят.

Ірод постає у проповіді не лише як історичний персонаж, а як вічний архетип тирана: узурпатор, що прикриває злочини показною побожністю, будує храми, але в серці боїться живого Бога. Його релігійність була формою політичної маски, а не плодом віри. Саме тому він не радів здійсненню Божих обітниць, а сприйняв Месію як загрозу.

Цей образ, за словами Блаженнійшого владики, дивовижно точно віддзеркалюється у сучасності. Митрополит Епіфаній прямо проводить паралель між Іродом і ідеологією «русского міра» — системою, яка зовні апелює до традицій, храмів і «духовності», але на ділі повністю заперечує Божі заповіді.

У проповіді послідовно й чітко показано, як «русскій мір» порушує кожну з десяти заповідей: поклоняється ідолам тиранії, благословляє війну і вбивства, чинить насильство навіть у найбільші християнські свята, зневажає історичну матір — Київ, краде землю, дітей і майбутнє, поширює брехню і робить загарбання сенсом власного існування.

Особливо гостро прозвучали слова про використання імені Божого для освячення злочинів — коли з церковних амвонів благословляється війна, а насильство оголошується «священним». У цьому Предстоятель бачить не просто гріх, а свідоме боговідступництво, подібне до того, яке вчинили Ірод, Каяфа та інші гонителі Христа.

Водночас проповідь не є лише осудом. Вона — слово надії. Як Свята Родина була змушена рятуватися втечею від Іродової люті, але зло не виявилося вічним, так і сьогодні Україна, за словами Митрополита, вистоїть у боротьбі з тиранією. Суд Божий, наголосив він, неминучий, а історія знову й знову доводить: лицемірна побожність не рятує від відповідальності.

Проповідь Митрополита Епіфанія стала духовним дороговказом для народу у час війни — нагадуванням, що справжня віра завжди стоїть на боці правди, життя і свободи, а Різдво Христове є не лише святом, а викликом: кого ми приймаємо — живого Христа чи зручного ідола.

Джерело: Українська Православна Церква/Православна Церква України