У ПЦУ наголосили на духовному значенні євангельських подій.

У дні, коли Православна Церква входить у найглибший і найвідповідальніший період церковного року — Страсний тиждень, особливої ваги набуває духовне осмислення події Входу Господнього в Єрусалим. Саме на цьому наголосив Митрополит Епіфаній у своєму зверненні до вірян, розкриваючи глибину євангельського змісту цієї події.

Предстоятель Православної Церкви України звернув увагу на те, що майже дві тисячі років тому люди зустрічали Ісуса Христа як земного царя, не усвідомлюючи істинної природи Його влади. Сьогодні ж, як підкреслив владика, християни покликані свідомо приймати Христа як Царя духовного, Який свідчить істину і веде до вічного життя.

У своєму слові Митрополит Епіфаній наголосив: Христос приходить не як володар тимчасової сили, а як Переможець над злом і смертю. Його перемога здійснюється не через зовнішню могутність, а через смирення, жертовність і повну довіру волі Отця Небесного. Саме таким шляхом, за словами Предстоятеля, долається корінь усякого зла — гординя.

Особливу увагу у проповіді було приділено темі істини. Істина Божа, як зауважив владика, не потребує людського визнання чи численних доказів, аби залишатися істиною. Вона є незмінною, навіть тоді, коли її не приймають або не розуміють.

Розмірковуючи над подіями Входу Господнього в Єрусалим, хресних страждань, смерті і Воскресіння Спасителя, владика Епіфаній підкреслив, що Божий задум часто стає зрозумілим людині лише з часом. Так було і для сучасників Христа, так є і нині — у складних обставинах, які переживає світ і Україна.

Предстоятель закликав вірян до довіри Богові, до життя за Його заповідями та відповідального виконання свого християнського обов’язку. Символічним знаком цієї довіри є традиція освячення вербових гілок, яка нагадує про євангельську подію і водночас сповіщає про переміну: після зими приходить весна, після скорботи — радість, після смерті — воскресіння.

Це слово стало не лише духовною настановою, але й джерелом надії: у світі, сповненому випробувань, віра, істина і любов залишаються незмінними орієнтирами, які ведуть людину до світла Божого Царства.

ДЖЕРЕЛО