11 листопада на Тернопільщині поховали 32-річного захисника Віталія Промовича. Над домовиною схилилася мати з батьком, без батька залишилися двоє малолітніх діток, сумує вся велика родина, плаче Україна.

Рідні згадують, що останній раз загиблий телефонував і казав, що тривають важкі бої і на зв’язок виходити не зможе часто, але обов’язково зателефонує до сина Дмитра, щоб привітати його з наступною датою народження — 9 років, яка припадає на 6 листопада, але через загибель від ворожої кулі так і не зміг привітати.

Владика Нестор архієпископ Тернопільський і Кременецький ПЦУ, який очолював похорону процесію у своїй промові звернувся до присутніх і розказав про Віталія та його подвиг: «Віталій жив спокійним життям і не прагнув бути Героєм, так би це і було, якби не війна. Війна є випробуванням любові до України. Віталій прийняв цей виклик сміливо і щиро, боровся за Україну до свого останнього подиху».

Батькам воїна Віталія на похороні було вручено «Пам’ятний лист на знак глибокої вдячності за жертовне служіння в лавах Збройних сил України» від головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.

Вічний спочинок новопереставленому Героєві, воїну Віталію Промовичу, нехай Господь оселить його душу де всі святі спочивають!

Вічна пам’ять!

Пресслужба Тернопільської єпархії ПЦУ