23 серпня українці віддають шану державному символу, що у війні став знаком життя, гідності й жертовності.

Кольори віри, надії та любові до рідної землі

Синьо-жовтий стяг — знамено життя і свободи. «Піднеси знамено заради правди, і нехай спасіння Твоє буде для народу Твого» (Псалом 59:6)

НАШ ТЕЛЕГРАМ

23 серпня Україна відзначає День Державного Прапора — свято, яке набуло особливого значення у час війни.

Сьогодні синьо-жовтий стяг — це більше, ніж державний символ. Це знамено життя, свободи й перемоги, під яким наші воїни боронять землю, під яким піднімаються визволені міста й села, з яким проводжають у вічність героїв, що віддали своє життя за Батьківщину.

Для православних українців державний прапор став духовним знаменням. Він нагадує, що Господь веде народ крізь темряву війни до світанку миру. Синій колір символізує небо Божої благодаті, а жовтий — поле праці й хліба, освячене потом і кров’ю. Разом вони утворюють образ віри, надії та любові до України.

День Прапора — це нагадування, що наша боротьба триває не лише на фронті, але й у серцях. А синьо-жовтий стяг єднає мільйони українців у спільній вірі в перемогу, у вдячності героям і в молитві за майбутнє України.

Молитва за Україну у цей день звучить особливо щиро:

Боже великий, єдиний, Нам Україну храни, Волі і світу промінням Ти її осіни. Світлом науки і знання Нас, дітей, просвіти, В чистій любові до краю, Ти нас, Боже, зрости. Молимось, Боже єдиний, Нам Україну храни, Всі свої даски й щедроти Ти на люд наш зверни. Дай йому волю, дай йому долю, Дай доброго світу, щастя, Дай, Боже, народу І многая, многая літа.

Джерело: Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія