Піклування про душевну чистоту, щира любов до Бога, виняткові здібності в історії та книжковій справі – усі ці якості поєднав у собі преподобний Нестор Літописець, пам’ять якого сьогодні вшановує Свята Церква. Монах і подвижник благочестя, він став також першим оповідачем української історії на широкому тлі світових подій. У своїй видатній праці «Повість минулих літ» преподобний описав ідею єдності Київської держави. Вона також є першоджерелом писемної української мови, тож символічно, що ми відзначаємо День української писемності у день пам’яті преподобного Нестора Літописця. Історик послуговувався давньою українською в побуті та відобразив її багатство і розмаїття у своїх творах.
 
Народився преподобний Нестор Літописець у Києві приблизно в 1056 році. Усією душею він прагнув пізнати чистоту чернечого життя: навіть до постригу постував, перебував у смиренні та у молитві. Сподобившись великого Господнього дару – мудрості – преподобний примножував його, ведучи скромне та благочестиве життя. Разом з тим, самовіддано пізнавав науку: початкову освіту здобув у заснованій благовірним Ярославом Мудрим школі при Софійському соборі та завжди мав бажання до читання книг, яких на той час було не так багато. Саме в книгах він вбачав шлях до Істини та один зі способів спілкування з Богом: «Велика буває користь від учення книжного, книги наказують і вчать нас шляху до покаяння, бо від книжних слів набираємося мудрості й стриманості… Той, хто читає книги, бесідує з Богом або святими мужами».
 
У сімнадцять років Нестор Літописець прийняв чернечий постриг та був рукоположений на диякона у Києво-Печерському монастирі. Завдяки своїм винятковим здібностям до історії та літератури він сподобився такої почесної роботи, як написання літописних текстів. У монастирі перший український церковний історик написав свої великі праці: життєписи святих князів Бориса і Гліба, преподобного Феодосія, перших преподобних Печерських та «Повість минулих літ».
 
Втілюючи Божий задум, преподобний Нестор Літописець посприяв становленню української мови та нашої Української Церкви. Його праці є тим надбанням для сучасників, що оповідає про витоки нашої історії. Приклад преподобного Нестора Літописця показує нам, що лише розвиваючи дані Господом таланти, ми можемо створювати те вічне і безцінне, що залишиться нашим нащадкам.
 
Прес-служба Тернопільської єпархії ПЦУ