На завершення державних урочистостей з нагоди 975-ліття Києво-Печерської Лаври прозвучав духовний гімн України «Боже великий, єдиний». Співали всі: Президент, урядовці, військові, дипломати, архієреї на чолі з Предстоятелем, гості з-за кордону.

Пісня, якій уже понад сто сорок років

Слова цієї молитви написав Олександр Кониський, музику — Микола Лисенко. Твір з’явився наприкінці XIX століття і має другу, менш відому назву — «Молитва за Україну».

Її писали в часи, коли українське слово було під забороною. Автори не знали, чи заспівають цю молитву колись у вільній країні.

Заспівали. І тепер співають у Лаврі на ювілеї обителі, якій 975 років.

Боже Великий Єдиний

Чому вона стала гімном без указу

Жоден державний акт не робив цю пісню духовним гімном. Її обрав народ, і це той рідкісний випадок, коли вибір відбувся сам собою.

Причина, мабуть, у самому тексті. Це не марш і не заклик. Це прохання: Боже, дай нам волю, дай нам долю, дай доброго світу, щастя.

Прохання розуміє кожен. У ньому немає ні пафосу, ні ворожнечі — лише те, чого справді просить людина в тяжкий час.

Що ще було на урочистостях

Предстоятель Церкви разом з Президентом України оглянув виставку «Духовні скарби нації. Ризниця Києво-Печерської лаври». Прозвучали духовні канти й піснеспіви, присвячені святу Успіння.

Президент вручив державні нагороди, а Митрополит Епіфаній звернувся до присутніх зі словом.

А наприкінці всі учасники дзвонили в маленькі дзвоники, долучаючись до святкового передзвону.

Заспіваймо і ми

У наших громадах цю молитву знають напам’ять. Заспіваймо її цими днями за наших воїнів, за полонених, за родини, які чекають.

І за тих, хто вже не заспіває з нами ніколи.