Представники Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” та керівництво монастиря зустрілися для обговорення питань, пов’язаних з подальшим функціонуванням і співпрацею. Проте, зустріч перетворилася на дискусію про розбіжності між монастирем і державним органом, не приносячи конкретних результатів. Залишаються невирішені питання щодо угоди та майбутнього лаврського комплексу.

Дискусія щодо майбутнього Києво-Печерської лаври: співпраця, конфлікти та неоднозначність

МИТРОПОЛИТ КЛИМЕНТ РОЗПОВІВ ПРО НАДІСЛАНИЙ ЙОМУ ЛИСТ ДЕСС

Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) так і не пояснила, яким чином її претензії до Української Православної Церкви пов’язані з розриванням угоди про використання споруд Києво-Печерської Лаври.

Про це заявив Голова інформаційно-просвітницького відділу Української Православної Церкви митрополит Климент (Вечеря) у відповідь на прохання Центру інформації УПЦ прокоментувати останні заяви голови ДЕСС Віктора Єленського щодо його листування з єпископами.

26 червня на сайті ДЕСС очільник цієї установи Віктор Єленський опублікував
https://dess.gov.ua/povidomlennia-shchodo-zustrichi-dess-ta-predstavnykiv-upts-mp/
допис, у якому розповів про перемовини між ним та єпископатом УПЦ, зміст яких, нібито, втаємничується церковним керівництвом, та оприлюднив лист ДЕСС, який був направлений після цих перемовин.

Центр інформації УПЦ звернувся до Голови Інформаційно-просвітницького відділу Української Православної Церкви з проханням роз’яснити, які саме контакти між Українською Православною Церквою та представництвом Міністерства культури і інформаційної політики мав на увазі Віктор Єленський, та в чому полягав їх зміст.

ПУБЛІКУЄМО КОМЕНТАР ВЛАДИКИ КЛИМЕНТА ПОВНІСТЮ.

Представники Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» неодноразово зверталися до керівництва Києво-Печерської Лаври з пропозиціями про зустрічі, на яких мали обговорюватися певні робочі питання, пов’язані з подальшим функціонуванням печерних комплексів і самої обителі, як духовного осередку.

Такі зустрічі періодично відбуваються. Адже до остаточного судового вирішення всіх питань, пов’язаних із претензіями Мінкульту до договору, на підставі якого Лавра і Київська духовна академія користуються своїми приміщеннями, монахи та студенти мають всі законні підстави перебувати в цьому монастирі.

Коли в черговий в раз з’явилась подібна пропозиція про робочу зустріч, мова йшла про те, що окрім керівництва заповідника в ній візьме участь і Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Тому, з благословіння Блаженнійшого Митрополита Онуфрія в цій зустрічі взяв участь я, а також ректор Київської духовної академії і семінарії архієпископ Білогородський Сильвестр, член Духовного собору Лаври архімандрит Нестор, юристи і адвокати монастиря.

Натомість, замість міністра Мінкульт представляв на зустрічі очільник ДЕСС Віктор Єленський, очільниця департаменту збереження культурної спадщини при Мінкульті та виконуючий обов’язки директора національного заповідника.

Тому дещо дивно, що пан Єленський афішує цю подію як зустріч між керівництвом ДЕСС та членами єпископату Української Православної Церкви. Адже на ній були присутні і інші уповноважені люди, які мали на меті обговорити низку конкретних практичних речей, що відносяться до їх компетенції.

Насправді керівник заповідника озвучив свої пропозиції щодо співпраці з монахами Лаври. Представник монастиря, в свою чергу, розповів про те, які думки має чернеча братія щодо цих пропозицій; юристів Лаври цікавило, яку форму таких відносин міністрерство вважає за можливе зафіксувати документально. Мова йшла і про дотримання вимог пам’ятко-охоронного законодавства.

Проте значна частка часу пішла на дискусію Віктора Єленського з представниками УПЦ, яка не торкалася ані збереження архітектурних і історичних пам’яток, ані догляду за значною територією монастиря, щодо якого у заповідника не вистачає ресурсів.

Пан Єленський висловлював певні претензії до УПЦ, однак так і не пояснив, яким чином вони пов’язані з розриванням угоди про використання лаврських споруд. Коли ж його попросили конкретизувати, які саме у очолюваного ним державного органу є претензії до статутної документації УПЦ, або ж конкретних дій і заяв її керівництва, очільник ДЕСС став посилатися на некоректні публікації в пресі та відеоконтент у соціальних мережах, чого, безперечно, було не достатньо.
Звісно, це не додавало конструктиву до робочої зустрічі.

Саме тому і виникла пропозиція запропонувати ДЕСС, якщо її представники вбачають розбіжності між українським законодавством і устроєм УПЦ, сформулювати конкретні пропозиції, котрі б дали можливість прибрати такі суперечності і розширити спектр співпраці музейної установи з монастирем.

Вочевидь, Віктор Єленський або ж був не правильно поінформований колегами щодо завдань робочої зустрічі, або ж невірно визначив її формат.

Бо як стало зрозуміло присутнім, будь-який розвиток дискусії, що виникла, не мав би практичних наслідків. Адже на пряме питання юристів Лаври, чи означатиме досягнення консенсусу з усіх піднятих паном Єленським питань зміну політики Мінкульту по відношенню до Лаврського монастиря, припинення судових процесів і укладання відповідних угод для користування лаврськими приміщеннями як самим монастирем, так і Духовною академією, жодної відповіді не було озвучено ані самим Віктором Єленським, ані іншими присутніми на зустрічі його колегами.

З часом, як, власне, і сам Єленський повідомив громадськість, він надіслав мені та владиці Сильвестру листа (хоча, знову наголошу, не лише ми вдвох представляли Лаврський монастир та Духовну академію), у якому в дещо дивній, як для офіційного листа, формі запропонував перелік дій «з боку Української Православної Церкви, які б недвозначно засвідчили б про її вихід зі складу Російської Православної Церкви».

По-перше, зміст листа містив побаження конкретних дій з боку УПЦ, а не продовження письмової дискусії, прикладів якої архів ДЕСС містить вже значну кількість.

По-друге, автор значно переоцінив статус скромних адресатів даного листа, які зовсім не вповноважені діяти від всієї повноти УПЦ.

По-третє, з тексту листа, написаного стилем умовного способу, знову ж випливає, що перераховані у ньому пропозиції є лише плодом особистих роздумів очільника ДЕСС над питанням взаємодії в Україні Церкви і держави.

Однак, ці роздуми не містять жодних гарантій розширення траекторії цієї взаємодії. ДЕСС містить письмові примірники аргументовано викладених позицій з усіх питань, щодо яких потребувалися уточнення з боку УПЦ.

Ситуація полягає в тому, що за будь-яких відповідей від Української Православної Церкви на запит ДЕСС, сама ця міністерська служба жодного разу не засвідчила про готовність гарантувати зняття тих обмежень, яких наразі зазнають віряни УПЦ у питаннях реалізації свого конституційного права на свободу релігійних переконань, зокрема і щодо загрози перетворення Києво-Печерського монастиря на тотальний музей.