На початку березня він без вагань зголосився їхати до Харкова, щоб евакуювати місцевих жителів з-під обстрілів. Сьогодні разом пригадуємо, як ми відправляли ці автобуси.
Здавалась, що водії їхали в нікуди, незвіданими шляхами, минаючи ворожі блокпости. Дорогою колону наших автобусів декілька разів обстріляли окупанти.
Проте, пану Василю таки вдалось доїхати й вивезти звідти 30 людей, які згодом знайшли прихисток на Тернопільщині.
Сьогодні, згідно з указом Президента України Про відзначення державними нагородами, вручив Василю Смеречинському медаль «За врятоване життя».
Я безмежно вдячний таким людям, як пан Василь. Адже не кожен погодиться ризикувати власним життям, заради життя інших. Їдучи в Харків на початку повномасштабної війни, він розумів усю складність ситуації, проте, це його не зупинило.
Завдяки таким українцям, ми тримаємо надійний тил для наших воїнів. Переможемо!
