Митрополит Епіфаній закликає усвідомити тимчасовість земного життя і шукати вічне.

Час минає, але вічність чекає: що візьмемо із собою?

Мандрівники на землі: роздуми Владики Епіфанія про тимчасовість життя і вічність, що чекає

Життя кожної людини – це подорож. Ми йдемо, змінюємося, навчаємося, помиляємося, прощаємо і віримо. Але головне – ми не зупиняємося. Це не просто мандрівка з пункту «А» до пункту «Б». Це шлях від тимчасового до вічного. Від тлінного до нетлінного. І як нагадує нам Предстоятель Православної Церкви України Блаженніший Митрополит Епіфаній, земне життя – це лише «гостинний двір», у якому ми тимчасово зупинилися.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

У цьому образному порівнянні, яке запозичене від святителя Іоана Золотоустого, криється велика істина. Адже ми прийшли у цей світ ні з чим – і підемо з нього також без нічого матеріального. Але ми несемо із собою те, що не бачить око: любов, добрі справи, віру, служіння, жертовність. Саме ці скарби залишаються з нами у вічності.

Святитель Іоан закликає не прив’язувати серце до тимчасового, не прикрашати «гостинний двір», якого невдовзі доведеться покинути. А радше – піклуватися про те, що справді має вартість перед Богом. Бо ми не знаємо, коли прийде час виходу. І тільки життя, прожите з вірою, любов’ю та милосердям, має справжній сенс.

Митрополит Епіфаній у своїх духовних настановах наголошує: кожен із нас потребує орієнтирів, дороговказів, які вказують шлях у цій мандрівці. І найнадійніший провідник у цьому – Господь. Якщо йти за Ним, слухати Його голос, жити за Його Словом – ми не зіб’ємося з дороги.

У нашій життєвій мандрівці ми маємо бути вдячними за підтримку інших, відкритими до служіння, здатними на співчуття. І як справжні подорожні, ми маємо допомагати іншим знайти дорогу до дому – до Отця Небесного.

ДЖЕРЕЛО