Митрополит Епіфаній про небезпеку «русского міра» для душ і народів.

Як Церква протистоїть духовній окупації

У час, коли Україна знову і знову проходить крізь вогонь, холод і темряву війни, голос Церкви звучить не як політична декларація, а як моральний і духовний орієнтир. У своїх глибоких і болісно правдивих роздумах Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній нагадує світові те, що намагаються затулити пропаганда й зброя: зло ніколи не може бути святим, а вбивство — шляхом до спасіння.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Російська агресія проти України, прикрита релігійною риторикою, стала однією з найбільших духовних катастроф сучасності. Під гаслами «священної війни» виправдовуються руйнування міст, убивства мирних людей, депортації, катування й терор. Але, як наголошує Митрополит Епіфаній, Христос чітко застерігав: «По плодах їхніх пізнаєте їх». Плоди цієї війни — смерть і ненависть, а отже, її духовне джерело не може бути від Бога.

Те, що сьогодні пропонується з боку ідеологів «русского міра», є не Православ’ям, а його спотворенням — єретичним культом, у якому держава, імперія та насильство стають новими ідолами. Це не віра, що веде до спасіння, а духовне рабство, яке знищує совість і виправдовує зло як «священну місію». Таке віровідступництво Митрополит Епіфаній справедливо називає формою новітнього ідолопоклонства, що небезпечне не менше, ніж будь-яка тоталітарна ідеологія ХХ століття.

На цьому тлі особливо яскраво постає шлях Православної Церкви України. Як канонічно визнана Помісна Церква, вона стоїть поруч зі своїм народом у часи радості й у часи страждань. Від Майдану до сьогоднішньої війни ПЦУ залишається простором молитви, надії та єдності. Її місія — не благословляти зброю агресора, а зцілювати рани народу, підтримувати Захисників, втішати скорботних і свідчити правду.

Слова Митрополита Епіфанія — це не заклик до ненависті, а заклик до духовного прозріння. Він звертається до тих, хто досі перебуває в полоні пропаганди, закликаючи залишити темряву й повернутися до істинної віри, де немає місця насильству й брехні. Бо християнство — це шлях любові, свободи і гідності, а не культ смерті.

Сьогодні, коли на нашій землі точиться не лише війна за території, а й битва за душі, Церква нагадує: жодне зло не може бути освячене. Світло Христове сильніше за будь-яку темряву, а правда — сильніша за будь-яку пропаганду. І саме довкола цієї правди, як вчить Митрополит Епіфаній, мають єднатися всі, хто бажає Україні миру, свободи й справжнього духовного відродження.

ДЖЕРЕЛО