У святковий день, під час вшанування 12-ох святих апостолів, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній очолив богослужіння у храмі святого архістратига Михаїла в Білогородці. Під час проповіді він висловив сподівання на перемогу України та єднання всіх православних українців у Православній Церкві України.

Богослужіння у храмі Михаїла архістратига у Білогородці під головуванням Предстоятеля ПЦУ

Сьогодні Церква вшановує 12-ох святих апостолів – найближчих учнів Христових. За святковим богослужінням ми вшанували їхню пам՚ять у прекрасному храмі на честь святого архістратига Михаїла, що в Білогородці на Київщині. Цей храм донедавна перебував під юрисдикцією МП, але ми раді, що нині ця громада з власної волі є частиною родини єдиної помісної Православної Церкви України.

Підносячи в цей непростий час молитви за Україну, за її воїнство, за наш український народ, ми просимо Бога про допомогу, щоби наша боротьба з ворогом увінчалася перемогою правди. Ми впевнені, що переможемо, але потрібен час, терпіння та зусилля. Ворог намагається нас тероризувати і морально зламати, але ми протистоїмо – війна не зламала нас, а навпаки укріпила в тому, що ми йдемо шляхом правди і тому неодмінно переможемо.

Ми хочемо жити у своїй єдиній незалежній європейській Україні, розбудовувати свою єдину помісну Українську Православну Церкву – ми хочемо бути господарями у власному домі. Але, на жаль, нашим північним сусідам це не до вподоби. Вони хочуть полонити нас, забрати те, що їм не належить, бо прагнуть привласнити нашу славну історію, наші здобутки, нашу землю. Але це наша, Богом дана земля, яка пропитана пролитою кров՚ю багатьох поколінь українців, бо на вівтар нашої незалежності протягом століть покладено дуже багато. І зараз ми з вами проходимо ще одне тяжке випробування війною, платячи високу ціну за збереження Божого дару волі і свободи, який є безцінним. Однак іншого шляху в нас немає, бо наш вибір нині такий: чи ми як народ будемо існувати чи ні.

Будемо! Ми перемагаємо поступово, ми вже вирвалися з духовних пут росії і маємо свою визнану автокефальну помісну Православну Церкву України, яка поступово єднає всіх: з низів громада за громадою долучається до нашої великої православної української родини, адже наші серця, двері нашої Церкви відкриті для всіх, хто прагне жити в єдиній українській державі і молитися до Бога рідною мовою у своїй Українській Церкві.

І яскраве свідчення цьому – цей храм, де ми звершили сьогоднішнє богослужіння, який нещодавно, хоч і з перепонами, але долучився до ПЦУ. Впевнений: поступово всі православні українці будуть в єдиній Українській Православній Церкві. Навіть ті, хто нині тимчасово перебуває в омані, – вони усвідомлять, що без єдності, без єдиної Української Церкви ми ніколи не збудуємо тієї країни, якої прагнемо. Тому всі православні українці повинні об’єднатись – іншого шляху в нас немає. Нехай Господь допомагає нам у цьому і надихає український народ на праведну боротьбу!