22 червня Православна Церква України молиться за мучеників Галактіона та Юліанію — двох людей, чиє житіє не збереглося, але чий вибір живе в Церкві два тисячоліття. Для Тернопільщини — краю, де кожна родина знає, що таке платити ціну за власні переконання, — ця пам’ять звучить особливо.

Сьогодні ми вшановуємо мучеників Галактіона та Юліанію. Про вірність Богові, молитву святим і силу, яку Тернопілля знає не з книжок

Дорогі брати і сестри, сьогодні, 22 червня, Православна Церква України вшановує святих мучеників Галактіона та Юліанію.

Підтримати молитву

Мабуть, ви чуєте ці імена не щодня. Про них не написано товстих книжок, не знято фільмів, і в жодному великому соборі ви не знайдете їхньої ікони на центральному місці. Вони належать до тих святих, про яких церковний синаксар зберіг лише кілька рядків: Галактіон загинув, утоплений у морі за Христа. Юліанія — спалена вогнем разом із сином Сатурніном.
Місце — Петра, квартал давнього Константинополя. Час — перші століття. Більше нічого.
І все ж Церква пам’ятає їх два тисячоліття.
Чому? Бо вони не відреклися.

Що означає бути мучеником

Слово «мученик» по-грецьки — martys. Свідок. Не жертва, не нещасна людина, яку вбили, — а той, хто своєю смертю свідчить про щось справжнє.
Галактіон міг вижити. Від нього вимагали небагато — відректися від Христа. Сказати кілька слів. Принести жертву ідолу. І він би пішов додому. Він не пішов.
Юліанія стояла поряд із сином. Ми не знаємо, скільки йому було років. Ми не знаємо, чи вона плакала, чи молилася вголос, чи тримала його за руку. Але знаємо, що вона не відступила. І не залишила дитину саму перед вогнем.
Ось що таке мученик. Не надлюдина. Людина, яка у вирішальну мить обрала вірність.

Тернопільщина це розуміє

Наш край знає, що таке не відрікатися. Ця земля пам’ятає, як люди ховали в льохах Євангеліє, коли радянська влада забороняла молитися. Як священики служили Літургію вночі, у хатах, коли церкви були зачинені або перетворені на склади. Як бабусі вчили онуків молитися пошепки — бо голосно було небезпечно.
Тернопільщина пам’ятає Крути і Базар. Пам’ятає УПА і Сибір. Пам’ятає тих, хто не підписав жодного папірця — і заплатив за це табором або розстрілом.
І сьогодні наші хлопці стоять на позиціях. Наші жінки відносять передачі у зони евакуації. Наші священики служать Літургію в прифронтових містах.
Ми не перші, хто платить ціну за вірність. І мученики Галактіон та Юліанія — наші попередники на цьому шляху.

Навіщо молитися до маловідомих святих

Може виникнути запитання: навіщо молитися до того, про кого майже нічого не відомо? Хіба не краще звернутися до великих святих — Миколи Чудотворця, Пантелеймона, Богородиці?
Звісно, звертайтеся й до них. Церква — не конкуренція святих.
Але маловідомий святий — це особливий дарунок.
Він нагадує: Бог бачить не тільки тих, про кого написали книги. Він бачить кожного. Тихий вибір у темній кімнаті, коли ніхто не дивиться. Утриману злість, коли хотілося відповісти. Молитву о третій ночі, коли не спиться через тривогу за сина на фронті.
Нічого з цього не потрапить у хроніки. Але все це — перед Богом.
Псалмопівець говорить: «Дорогоцінна перед Господом смерть святих Його» (Пс. 115:6, переклад Огієнка). Не їхня слава. Не кількість свідків. Сам їхній вибір — дорогоцінний.
Якщо це правда про Галактіона, якого майже ніхто не знає — це правда і про кожного з нас.

Юліанія і матері Тернопільщини

Хочу сказати окремо про Юліанію. Вона прийняла смерть разом із сином. Ми не знаємо, скільки він прожив після арешту. Чи знав, що буде. Чи боявся. Але вона була поряд — до кінця.
Сьогодні на Тернопільщині тисячі матерів чекають на своїх синів і доньок. Пишуть повідомлення, на які не завжди приходить відповідь. Ставлять свічки — за здоров’я і за упокій, і часто самі не знають, яку з двох.
Ця мука — не менша, ніж та, що пережила Юліанія. Просто вона розтягнута в часі.
Свята Юліаніє, ти стояла поряд зі своїм сином у найтемнішу годину. Стань і поряд із нашими матерями. Зміцни їхні серця. Утримай їхню молитву.

Молитва до святих мучеників Галактіона та Юліанії

О, святі мученики Христові Галактіоне та Юліаніє!
Ви прийняли смерть — він у воді, вона у вогні — і не відреклися від Господа. Ваші імена дійшли до нас без жодного докладного житія, але Церква береже їх два тисячоліття, бо Бог пам’ятає кожного, хто вибрав вірність.
Молімося вам сьогодні — ми, грішні, стомлені, часом зневірені. Заступіться за нас перед Господом. Благайте Його про мир для нашої землі. Зміцніть тих, хто боронить Україну зброєю. Потішіть тих, хто чекає й молиться вдома. Збережіть наших дітей.
Нехай ваш приклад нагадує нам: Бог бачить кожен тихий вибір на користь правди і добра — навіть той, про який ніхто не напише. Амінь.

Тернопільська єпархія ПЦУ: молімося разом

Дорогі брати і сестри Тернопільщини, запрошуємо вас до спільної молитви — у своїй парафії, вдома, у дорозі. Церковний календар нашої єпархії — це не просто перелік дат. Це живий щоденник спільноти, яка вже два тисячоліття тримається Христа в будь-які часи.
У дні, коли важко, — пам’ятайте Галактіона. У ночі, коли страшно за дітей, — пам’ятайте Юліанію.
Вони вже там, де молитва чиста і де Бог відповідає.

Онлайн-послуги Тернопільської єпархії ПЦУ — замовити молитву, подати записки, запалити свічку: uapc.te.ua

Часті запитання

Коли день пам’яті мучеників Галактіона та Юліанії?
22 червня за новоюліанським календарем, яким користується Православна Церква України від 2023 року.

Чи є ікона мучеників Галактіона та Юліанії (22 червня)?
Окремої загальноцерковної ікони саме цих святих не збереглося. У таких випадках використовують загальну ікону святих мучеників або звертаються до Господа з проханням через їхнє заступництво.

Як правильно молитися до маловідомих святих?
Так само, як і до будь-яких святих: щиро, від серця, з вірою, що вони — живі члени Церкви у Царстві Небесному і можуть заступатися за нас перед Господом.

Де знайти розклад богослужінь у парафіях Тернопільської єпархії ПЦУ?
На нашому офіційному сайті uapc.te.ua у розділі «Розклад богослужінь» або безпосередньо у вашій парафії.

Що таке Православна Церква України на Тернопільщині?
На Тернопільщині діють три єпархії Православної Церкви України. Тернопільська єпархія — під керівництвом Митрополита Тернопільського і Кременецького Нестора (Писик). Тернопільсько-Бучацька єпархія — під керівництвом Архієпископа Тихона (Петранюк). Тернопільсько-Теребовлянська єпархія — під керівництвом Архієпископа Павла (Кравчук). Разом три єпархії охоплюють усю Тернопільську область і є частиною єдиної Православної Церкви України.