9 липня. Тернопільська єпархія ПЦУ — про те чому Церква це братство тих хто тримає одне одного у найтяжчу хвилину

9 липня 2026 року

Сьогодні Православна Церква України вшановує пам’ять преподобномучеників Патермуфія і Копрія та мученика Олександра. Вони постраждали в Єгипті у IV столітті. За часів Юліана Відступника.

Тернопільська єпархія ПЦУ зустрічає цей день з особливою молитвою. Ця стародавня історія — надзвичайно сучасна.

361 рік. Єгипет. Двоє ченців

У 361 році до влади прийшов Юліан Відступник. Останній імператор-язичник Риму. Прийшовши до влади, він відновив язичництво і почав переслідувати Церкву.

До Єгипту він прибув на чолі війська. Наказав схопити двох ченців — Патермуфія і Копрія. Від них зажадали одного: зректися Христа.

Підтримати молитву

Двоє різних — і одна вірність

Патермуфій — старший. Загартований роками молитви і посту. Непохитний одразу. Його тверда відповідь так вразила катів, що вони залишили його у спокої. І взялися за молодшого.

Копрій — молодший. І він зламався.

Під загрозами і тиском він погодився зректися Христа.

Ми могли б осудити його. Але Патермуфій не осудив. Він підійшов і тихо нагадав про любов Божу. Христос не залишає тих хто повертається. Одна слабка хвилина не визначає всього людського життя.

І Копрій повернувся. З готовністю і рішучістю. Знову став на шлях мучеництва.

Він зламався вдруге — і знову повернувся

Коли кати схопили Копрія щоб покласти на розпечені грати — страх знову взяв гору. Рішучість знову змінилася сумнівом.

Він зламався вдруге.

І знову — не засудження. Не відчай. Патермуфій підбадьорив його знову. І сам пішов разом із Копрієм на тортури. Не замість нього. Разом із ним.

Завдяки благодаті Божій обоє залишилися неушкодженими у вогні. Тоді їх кинули у піч разом із воїном Олександром. Він дивився на їхнє мучеництво — і сам сповідав Христа. Побачивши що всі троє вийшли живими — Юліан наказав стратити їх мечем.

Так вони прийняли мученицький вінець.

Копрій двічі зламався — і це нормально

Дорогі брати і сестри Тернопільщини.

Копрій двічі зламався. Двічі злякався. Двічі відступив. І двічі повернувся. Бо поруч був Патермуфій.

Ця історія — не про ідеальних героїв. Вона про Церкву як братство. Церква — це люди які тримають одне одного. У найтяжчу хвилину. Без осуду. З любов’ю.

Преподобномученики Патермуфій і Копрій та мученик Олександр.

Сьогодні наші хлопці на фронті теж не супергерої. Вони живі люди зі страхом і втомою. Саме тому їм потрібна наша молитва. Не лише слова підтримки. А молитва яка тримає. Так як Патермуфій тримав Копрія.

А воїн Олександр? Він просто дивився. Дивився на двох людей які не відступили. І це змінило його назавжди.

Ваша молитва сьогодні — це теж свідчення. Хтось дивиться на вас. Можливо це змінить і його.

МОЛИТВА

О святі преподобномученики Патермуфію і Копрію та мученику Олександре, доблесні страстотерпці Христові! Ви подвигом добрим подвизалися, віру зберегли і вінець нетління від Господа прийняли. Моліться за нас Милосердному Богові, щоб подав Він Церкві Своїй мир і непохитність, народові нашому — єдність і спасіння, воїнам — силу й захист, скорботним — утіху, недужим — зцілення, а всім нам — твердість у православній вірі, покаяння щире та життя за Євангелієм. Щоб, за вашим святим заступництвом, сподобилися ми прославляти Отця, і Сина, і Святого Духа нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Святі преподобномученики Патермуфію і Копрію та мученику Олександре, моліть Бога за нас і за Україну!

Слава Ісусу Христу.