У Бережанській громаді провели в останню путь Миколу Хамара, який віддав життя за Батьківщину під час виконання бойового завдання на Донеччині

Ще одна тpагiчна звiстка: 8 березня, на Донеччині загинув захисник України, мешканець Бережанської громади — Микола Хамар. Воїн-земляк поліг під час виконання бойового завдання по стримуванню російської агресії в районі Покровська Донецької області.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Микола Хамар народився 18 грудня 1977 року в селі Посухів. Навчався у Бережанській школі №3, проходив строкову службу в армії. Працював у місцевих організаціях, зокрема на підприємствах «Агропостач», «Агропромтехніка» та у лісовому господарстві.

До лав Збройних сил України був призваний 25 травня 2024 року. Служив навідником танкового взводу танкової роти танкового батальйону військової частини А5001.

У невимовному горі і скорботі залишилися мама Миколи, бабуся та сестри.

Зустріч тіла відбулася сьогодні, 13 березня. Похоронна церемонія розпочалася о 12:00 на родинному подвір’ї, далі було прощання у Храмі Святого Володимира, після чого кортеж вирушив до села Посухів, де пройшла коротка церемонія прощання біля дому бабусі. Поховали захисника Батьківщини на місцевому кладовищі села Посухів.

У скорботі та молитві низько схиляємо голови, вшановуючи пам’ять вірного сина України. Його гeроїчний вчинок нaзaвжди зaлишиться в пaм’ятi вдячних зeмлякiв. Важко усвідомлювати, що знову втрачаємо найкращих, котрі вiддaють своє життя зa нaшу Бaтьківщину, зaхищaючи тeриторiaльну цiлiснiсть тa сувeрeнiтeт дeржaви вiд росiйських окупaнтiв.

Висловлюю найщиріші співчуття сімʼї, рідним, близьким, друзям, побратимам Миколи Хамара у зв’язку з цією непоправною втратою.

Низький уклін захиснику України. Вічна пам’ять і слава українському воїну, у скорботі та молитві вшановуємо пам’ять вірного сина України.

Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях. Хай Господь дарує Царство Небесне та вічний спокій його душі!

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Миколу як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.