Терпіння – це не просто очікування або пасивність. Воно є виявом сили, любові та вміння долати випробування. Істинне терпіння допомагає не лише пережити труднощі, але й активно їм протистояти, розв’язуючи проблеми зі стійкістю та методичністю.

Чому терпіння – це не слабкість, а найсильніша зброя людини

Помиляються ті, хто цю чесноту – терпеливість – вважають слабкістю, підкоренням. Насправді все навпаки: терпеливий перемагає, і не лише навіть самого диявола, бо якраз він є нетерпеливим, роздмухує емоції, квапиться з рішеннями, спішить і… робить помилки.

Терпіння не означає залишити все, як є, змиритися і просто перечекати. Істинне терпіння допомагає не уникати несприятливої ситуації, а брати в ній участь і розв’язувати проблему – не зневірюючись, не розчаровуючись, не опускаючи рук, а смиренно, стійко, терпеливо, методично, до переможного кінця. Коли людина нетерпелива – вона підкорюється зовнішнім обставинам, в той час як терпелива – сильна духом, не приймає рішень поспіхом, не залежить від цьогочасних емоцій та обставин. Терпіння – це здатність повністю оволодіти ситуацією, зрозуміти її, вивчити, вислухати всі точки зору, спокійно все зважити та обрати найкращу ідею, переможний шлях.

«Більшість бід минають тільки завдяки терпінню. Велике терпіння розплутує найзаплутаніше й приносить божественні плоди: там, де ти не бачиш жодного рішення, Бог дає найкраще вирішення», – так говорить про цю чесноту святий Паїсій Святогорець.

Хтось може терпіти, бо так на даний момент потрібно (наприклад, чекання у черзі), хтось терпить з почуття страху, хтось – через намагання догодити (наприклад, заради кар’єри). Але це не те терпіння, бо християнська чеснота завжди має корінь в любові – подібно, як мати терпить біль під час пологів, потім безсонні ночі й інші випробування, виховуючи малюка. Християнське терпіння – осмислене, добровільне, заради чогось, заради когось… Терпеливості немає меж, якщо вона сполучена з любов’ю.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Терпіння не означає програш, у ньому немає пасивності: можна терпляче «лупати цю скалу», підніматись щоразу після ударів життя і знову йти. Терпіння – це не приниження себе, це ні в якому разі не компроміс зі злом. Не треба терпіти гріх, зло, насильство – Господь закликав присікати його і терпеливо боротися з ним. Пророки, які вирізнялися довготерпінням, ніколи не мирилися з неправдою, не терпіли беззаконня, що чинилося на їхніх очах: моральну розбещеність, ідолопоклонство, обман, утиск ближніх тощо.

Терпіння – це вміння йти до мети попри все, незважаючи на всі перепони, що зустрічаються на вашому шляху. Це вміння зберігати силу духу і не зламатися, не піддатися руйнівній дії зла. Терпіння – це сила і мужність, готовність і наполегливість, це – перемога. Тому і найяскравішим прикладом істинного довготерпіння є Господь.

Справжнього терпіння бажаю і всім нам, воно є дуже важливим у цій боротьбі проти нашого ворога, агресора. Не миритися зі злом, не розчаровуватися, не опускати рук, не нагнітати паніку, не сіяти зраду, не звинувачувати одне одного, а разом – терпеливо боротися, протистояти і захищатися від окупанта і тирана. Це наше з вами сьогодні завдання, це наша місія, наше призначення – аби зберегти минуле, захистити теперішнє і мати майбутнє. І Бог нам в поміч!