Сьогодні, 27 серпня, у Тернополі вшановуємо пам’ять видатного українця, Великого Каменяра Івана Яковича Франка з нагоди 166-ї річниці з його Дня народження.

«Іван Якович Франко надзвичайно талановита людина, справжній патріот України . Він є важливою частиною нашої місцевої історії. Не раз бував в Тернополі. Мав тут друзів. Брав образи для своїх творів. Презентував свою поему «Мойсей». І як висловив свого часу Іван Франко дуже актуальну сьогодні думку: «Ніколи московське багно не буде душити серце й душу українців». Ми вдячні Франкові за чудові твори, за приклад справжнього активного громадянина та за нескорений дух», — пише на своїй сторінці у Facebook міський голова Тернополя Сергій Надал.

«Дух, що тіло рве до бою»: у Тернополі вшанували пам’ять Івана Франка

"Дух, що тіло рве до бою": у Тернополі вшанували пам'ять Івана Франка

Представники учнівсько-педагогічного колективу української гімназії імені Франка поклали квіти до підніжжя його пам’ятника. Такий захід для цього освітнього закладу є традиційним. Про це розповіла Суспільному вчитель української мови та літератури Алла Колодій.

За її словами, щороку 27 серпня діти і педагоги приходять до пам’ятника, щоби віддати шану своєму патрону.

"Дух, що тіло рве до бою": у Тернополі вшанували пам'ять Івана Франка

Діти і вчителі йдуть з квітами до пам’ятника Івану Франку. Фото: Алла Колодій

«Кожного року ми обираємо для виступів, для обговорення та роздумів найбільш влучні цитати Каменяра, які б відповідали нашому сьогоденню. Читаємо його вірші та виконуємо пісні на його слова. Цього разу виконали «Гімн» Франка. Його слова «Вічний революціонер – дух, що тіло рве до бою, рве за поступ, щастя й волю, він живе, він ще не вмер» заграли на фоні війни новими барвами. Віримо, що дух боротьби за волю цього разу переможе російських загарбників».

Алла Колодій розповіла, що в багатьох статтях кінця 19 століття Іван Франко описує ситуацію в Російській імперії як нещадний натиск на все українське.

«У листі до галицької молоді він описує боротьбу із будь-якими формами москофільства як найперше стратегічне завдання для національного руху. Говорить про те, що боротьба з російським деспотизмом повинна стати «всеукраїнським національним почуттям», а великоруська нація повинна висунути претензію мати свій окремий великий народ і свою окрему державність», – сказала вчителька.