«Те, що сьогодні діється в Україні, вже має глобальні наслідки. Не йдеться лише про певні військові, економічні, геополітичні чи інші наслідки ― йдеться про дуже глибокі моральні підвалини життя людини як такої. Українці показали на цілий світ, що є щось і є хтось, за що вартує віддати навіть своє життя. Тобто є якісь об’єктивні істини ― чи цінності ― які можуть бути сенсом життя. І якщо у тебе це забирають, життя втрачає зміст».

Про це у прем’єрній програмі «Час інтерв’ю» на Радіо «Культура» з Вадимом Карп’яком сказав Глава УГКЦ Блаженніший Святослав. Його слова поширив Департамент інформації УГКЦ.

Глава УГКЦ вважає, що те, що зараз відбувається у світі ― це прояви часу постправди, розмитості понять добра і зла. Це ― середовище і субстрат для російської пропаганди. Україна сьогодні розбиває це криве дзеркало ― своїм спротивом злу, своєю поставою і боротьбою. І це, певною мірою, поворотна точка для всього світу ― революція цінностей, моральний виклик:

«Так, існує добро ― і існує зло. Можливо, нам в Україні сьогодні це так очевидно, що ми не відчуваємо до кінця, в якому контексті ще живе решта світу. Світ сьогодні живе у контексті постправди. Тому так легко й полонить людські уми й серця російська пропаганда ― „а какая разніца?“. Якщо немає об’єктивної істини, це означає, що немає об’єктивного добра і об’єктивного зла. І наша поведінка, наше категоричне „ні“ російській агресії є, до певної міри, коперниканівською революцією для сучасного світу, коли ми нашою відчайдушною поставою незгоди зі злом і неправдою проголошуємо на цілий світ ― є добро у світі!».

«Ми сьогодні нашою моральною силою і поставою „ні ― злу!“ де-факто провокуємо світ мати відвагу це сказати. Бо постправда змішує поняття добра і зла, і сучасна людина є дезорієнтованою, вона не знає, куди йти. Тому вважаю, — каже Глава УГКЦ, — що те, що сьогодні діється в Україні, є певною моральною революцією ― в першу чергу, для самих українців. Ми сьогодні починаємо розуміти, кого не треба було обирати у владу. Починаємо розуміти, як по-іншому потрібно було будувати наше суспільство, як треба було опиратися певним схемам колоніального чи постколоніального суспільства. Бо ця війна, яку росія веде проти України ― типова колоніальна війна. Тобто ми починаємо прозрівати. І я би дуже хотів, щоб цей болючий досвід війни ми не втратили як певну нову нагоду навчитися, можливо, навіть на власних помилках. І тому сьогодні ми маємо вже думати про те, якою Україна буде тоді, коли ми переможемо. Те, що перемога буде, я не сумніваюся. Але вже сьогодні мусимо думати про те суспільство, яке хочемо мати, коли виженемо окупанта. Те суспільство маємо збудувати ми. І, дай Бог, щоб у ньому було якнайменше зла».