Головний меседж проповіді митрополита Епіфанія у неділю після П’ятидесятниці – значення добрих діл.

Віра без діл – мертва: важливість допомоги ближнім вченням Спасителя

У двадцяту неділю після П’ятидесятниці Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній виголосив проповідь, ґрунтуючись на притчі про милосердного самарянина. У своїй промові Митрополит наголосив на важливості добрих діл, через які віра набуває життєвої сили та стає виразом любові до ближнього.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Проповідник підкреслив, що одна лише віра без діл не приносить спасіння, адже лише ті, хто втілює волю Божу в діях, вважаються праведними. У притчі Ісус Христос вказує на священика і левита, які знали Закон Божий, але не зупинилися, щоб допомогти пораненому. На противагу їм саме самарянин, чужинець та іновірець, проявив справжню любов до ближнього. «Не ті, хто знають, що Бог є, названі праведними, а ті, хто виконує волю Божу», – зазначив Митрополит Епіфаній, наводячи слова з Писання: «Бо той, хто не любить брата свого, якого бачить, як може любити Бога, Якого не бачить?»

Говорячи про спасіння, Митрополит зазначив, що навіть найбільш добродійна людина не може досягти спасіння лише через добрі вчинки. Спасіння є даром Божої милості, але добрі справи свідчать про живу та діяльну віру, яка є необхідною для спасіння. Посилаючись на слова Христа про Страшний суд, він наголосив, що людина виправдається саме через любов і милість до ближнього.

Особливою подією цього дня стало проголошення преподобного Єлисея (Плетенецького) святим для місцевого шанування в Київській єпархії. Митрополит Епіфаній нагадав, що преподобний Єлисей зробив багато для збереження православної Київської митрополії та розвитку Печерської лаври, заклавши традицію проповідництва і ставши співзасновником Київської Братської школи. Це рішення, ухвалене Священним Синодом Православної Церкви України, стало визнанням вагомого внеску святого у духовне життя українського православ’я.

Завершуючи проповідь, Митрополит привітав громаду з освяченням нових ікон Спасителя та Богородиці, написаних на Афоні – святій Горі, з якої чернець Антоній приніс до Києва духовну традицію. Він зазначив, що ці ікони є символом духовного зв’язку між Україною та Афоном, нерозривного зв’язку православного світу. На завершення він побажав усім віруючим сили у виконанні Божих заповідей і натхнення на добрі діла, які є світлом і доказом істинної віри.

Джерело: Українська Православна Церква/Православна Церква України