Патріарх Олександрійський залишив спадок, який надихає на любов, віру і мудрість.

У XVI столітті він став для вірних образом Доброго Пастиря

Святитель Іоаким Панійський: пастир, який залишив приклад віри та любові

17 вересня Православна Церква згадує пам’ять святителя Іоакима (Панійського), патріарха Олександрійського, який завершив свій земний шлях у 1567 році. Його життя та служіння — це яскравий приклад справжнього архіпастиря, котрий у складні часи стояв на сторожі віри, оберігаючи свою паству від духовних і зовнішніх загроз.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Святитель Іоаким із юних літ прагнув Бога, шукав істину і присвятив себе молитві та служінню Церкві. Згодом він став Патріархом Олександрійським, очоливши одну з найдавніших кафедр у світі. Це був нелегкий період — православним доводилося відстоювати свою віру перед викликами часу, але святитель ніколи не відступав від Євангелія, пам’ятаючи слова Спасителя: «Я є Пастир Добрий».

Його архіпастирське служіння відзначалося мудрістю та духовною твердістю. Святитель Іоаким дбав не лише про збереження чистоти віри, а й про мир у громадах, про підтримку слабких і стражденних. Він умів поєднувати справедливість із милосердям, строгість із любов’ю, чим здобув глибоку повагу серед своєї пастви.

Його життя нагадує нам: пастирське служіння — це насамперед жертовність. Це готовність щодня класти душу свою за ближніх, бути поруч у скорботах і радощах, підтримувати у випробуваннях, надихати на надію і любов.

Сьогодні, коли Україна переживає важкі випробування, приклад святителя Іоакима звучить особливо актуально. Адже він показує, що пастир має бути не лише добрим наставником, а й мужнім захисником свого народу, молитвенником і свідком істини.

Святителю отче Іоакиме, пастирю добрий і вірний, моли Бога за нас, щоб і ми вміли у своєму житті зберігати віру, не втрачати надії та жити любов’ю.

Тропар святителю Іоакиму (Панійському), патріарху Олександрійському:

Із юних літ Бога Ти шукав, богомудрий Іоакиме, сповнений мудрості; зневаживши все земне, мов ангел пожив Ти. Тому й прийняв благодать від Христа Бога, щоб творити чудеса. Моли Його спасти душі наші.

Кондак святителю Іоакиму:

Голос 2

Світильником пресвітлим засяяв Ти у Церкві Христовій, богомудрий Іоакиме, отче наш. Бо добродійством і святістю прикрасив життя своє, і, прийнявши благодать чудотворення,

спасаєш тих, що взивають до Тебе: радуйся, предобрий пастирю Христовий.

Величання святителю Іоакиму:

Величаємо Тебе, святителю Христовий Іоакиме, і шануємо святу пам’ять Твою, бо Ти молиш за нас Христа Бога нашого.

Джерело: Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія