Дізнайтеся про життя та мучеництво князя Ігора Ольговича, чернігівського князя, який став святим після жорстокого вбивства у Києві. Історія, чудеса та вшанування цього благовірного правителя.

Історія та доля чернігівського князя у період князівських розбратів

Князь Ігор Ольгович (у хрещенні Георгій) походив із роду чернігівських князів. Жив він у першій половині ХІІ століття, в період бурхливих князівських розбратів між Ольговичами і Мстиславовичами – нащадками славного князя Руси благовірного Ярослава Мудрого. На жаль, саме міжусобиці за Київське князювання і стали причиною його жорстокого вбивства.

У серпні 1146 року помер князь Всеволод Ольгович, який князював у Києві лише 6 років. Своїм спадкоємцем він визначив молодшого брата Ігоря, який на той час правив у Чернігові. Тож не своєю волею опинився на чолі Київського князівства Ігор, але ступив на київський престол.

Кияни не любили Ольговичів, тож зрадили його й видали Ізяславу Мстиславичу, князю Переяславському, який проголосив себе князем Київським. Ігоря взяли в полон, посадили в холодний поруб (це дерев’яний зруб без вікон і дверей. Щоби звільнити з нього людину, треба було «вирубати» її звідти), де він важко захворів і ледь не помер. Таким чином, київське князювання Ігоря тривало менше двох тижнів (з 2 по 13 серпня 1146 року).

Ізяслав Мстиславич дозволив «вирубати» Ігоря з ув’язнення та прийняти йому чернецтво в київському Феодорівському монастирі. Божою допомогою князь Ігор одужав від недуги і, залишившись ченцем монастиря, проводив час у молитві. Але рік потому, у 1147 році, київське народне віче, бажаючи помститися роду Ольговичів, постановило розправитись з князем-ченцем.

Даремно митрополит, князь і бояри відмовляли розлючених людей від цього заміру. Вони вдерлися до монастиря, схопили князя Ігоря під час богослужіння і витягнули на вулицю, де його вбили. Розлючена юрба знущалася навіть над його тілом, прив’язавши шнурок до ніг і тягнувши вулицями міста, а потім залишила понівечене тіло на Подолі.

За переданням, ввечері, коли тіло князя Ігоря принесли до храму, сталося чудо: засвітилися всі свічки одразу. На наступний день Ігоря поховали на околиці Києва у монастирі святого Симеона. Біля мощей князя почали творитися чудеса. У 1150 році його тіло було перевезене з Києва до рідного Чернігова, до Спаського собору.

Благовірного князя Ігоря дуже швидко почали шанувати як святого та як мученика.

Святий мученику княже Ігоре, моли Бога за нас і Україну!

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Святий княже Ігоре, молимося до вас у скрутні часи війни,
Допоможіть нам своєю благодаттю, світлом і милосердям.
Ваша віра та мужність вразили наші серця,
І залишили сліди в історії як святого мученика честного.

За вашим прикладом, ми шукаємо сили відстояти істину,
Пройти через випробування та подолати негаразди.
Святий княже, моліться за нас перед Богом,
Щоб ми здобули перемогу, мали мир, і благополуччя в Україні.

Ваша святість осінила нас, і ми вдячні вам за це,
Святий княже Ігоре, моліться Богу за нас,
І допоможіть нам знайти дорогу до добра та правди,
Як ви це зробили в своєму гідному житті. Амінь.

Джерело – Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія