З Передання ми знаємо, що подія введення Пречистої Діви у храм сталася, коли Вона перебувала ще у зовсім юному віці. Діву Марію привели до Єрусалимського храму Її батьки, щоб передати на виховання первосвященнику. Так, увійшовши до храму, майбутня Богоматір мала зростати у чистоті й святості, аби через роки послужити великій тайні Боговтілення.

Згадаймо: у другій книзі Царств описаний випадок, коли Оза без належного благоговіння доторкнувся до святині – Ковчегу Божого Завіту. За це він був покараний смертю. Діва Марія ж не просто доторкнулася до освяченого Богом предмета, але Сама стала Ковчегом нерукотворним, прийнявши в Себе Божого Сина і давши Йому народження.

Свято введення у храм Пресвятої Богородиці має велике значення для християн, адже ця подія стала сходинкою до сповнення нашого спасіння, як про це і співається у текстах святкового богослужіння. Послуживши тайні Боговтілення, для всіх вірних Пречиста Діва стала «Зорею, що Сонце попереджає». І Вона досі, як Провідна Зірка, вказує нам шлях до спасіння та супроводжує й підтримує нас на ньому.