Їхня відвага перед імператором Адріаном стала символом християнської стійкості.
Чесноти, які стали живим свідченням віри в Христа
17 вересня Православна Церква вшановує пам’ять святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії — християнських подвижниць, які в II столітті у Римі дали світові приклад мужності, чистоти та вірності Христові.
Софія, ім’я якої означає «мудрість», жила у Медіолані (сучасний Мілан). Рано залишившись удовицею, вона присвятила себе вихованню трьох доньок, назвавши їх іменами головних християнських чеснот — Віра, Надія та Любов. Дівчата змалку вирізнялися побожністю, і їхнє життя стало живим втіленням цих чеснот.
За часів правління імператора Адріана (117–138) християн переслідували. Почувши про святу родину, імператор наказав привести їх до палацу. Софію та її дочок змушували зректися Христа і принести жертву ідолам. Проте дівчата залишилися непохитними. Старшій, Вірі, було лише 12 років, Надії – 10, а Любові – всього 9. Незважаючи на свій юний вік, вони витримали жорстокі муки й прийняли мученицьку смерть, засвідчивши вірність Христові.
Матері Софії довелося пережити найтяжче — бачити смерть своїх дітей. Вона поховала їх власноруч, а через два дні після цього сама відійшла до Господа.
З VIII століття святі мощі мучениць спочивають у французькому місті Ешо, у храмі святого Трофима, де від них відбувалися численні чудеса.
Їхня жертовність нагадує нам: справжня віра не боїться ані болю, ані смерті, бо живиться надією на вічне життя у Христі. Мучениці Віра, Надія, Любов та Софія — це не лише історія далекої доби, а й вічний заклик зберігати в серці ті чесноти, що ведуть людину до спасіння.
«А тепер залишаються ці три: віра, надія, любов; але найбільша з них — любов» (1 Кор. 13:13).
У цей день молімося, щоб їхня сила духу і приклад допомагали нам вистояти у власних випробуваннях, а Україна здобула мир, єдність і перемогу.
Молитва до святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії
О, святі і достохвальні мучениці Віро, Надіє і Любове і мужніх дочок мудра мати Софіє, до вас нині звертаємося зі щирою молитвою; бо хто може заступатися за нас перед Господом, якщо не віра, надія і любов, ці три наріжні чесноти, образ яких ви на собі показали!
Вблагайте Господа, щоб Він покрив нас Своєю невимовною благодаттю в скорботах і напастях, спас і зберіг як благий і людинолюбець. Його славу, як незаходиме сонце, нині бачачи, допомагайте і нам у наших смиренних молитвах, щоб простив Господь Бог наші гріхи і беззаконня і щоб помилував нас грішних і недостойних заради Його щедрот.
Моліть же за нас, святі мyчениці, Господа нашого Ісуса Христа, Йому ж славу возсилаємо, з безначальним Його Отцем і Пресвятим, і благим, і жuвотворчим Духом нині, і повсякчас, і навіки-віків. Амінь.
Соц.медіа