Прощання з Богданом Усенком стане спільною молитвою за всіх загиблих у полоні.

Коли повертаються не всі, але ніхто не забутий

Черкаси готуються до скорботної, але глибоко гідної події — прощання з морським піхотинцем Богданом Усенком, який загинув у російському полоні. Його життя обірвалося далеко від дому, але пам’ять про нього повертається в Україну як символ незламності та вірності присязі.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Богдан Усенко потрапив у полон 12 квітня 2022 року під час прориву українських морських піхотинців із заводу імені Ілліча в Маріуполі. За свідченнями побратимів, він прикривав відхід підрозділу — саме в такі миті народжуються справжні герої. Наприкінці квітня того ж року російські ресурси поширили відео з полоненими, серед яких дружина Марина впізнала свого чоловіка. Відтоді для неї почалися довгі роки боротьби — за кожну згадку, за кожну надію, за кожен шанс на повернення.

Три роки Марина Усенко виходила на акції підтримки військовополонених, говорила про свого чоловіка, не дозволяла світу забути його ім’я. Ця боротьба була не лише особистою — вона стала частиною загальноукраїнського голосу, який нагадував: за кожною цифрою у зведеннях стоїть жива людина, родина, любов.

У 2025 році стало відомо, що Богдан загинув у полоні. Пізніше, у межах процедур повернення тіл, до України були передані його останки, а кілька незалежних ДНК-досліджень підтвердили особу загиблого. Для родини це стало страшною, але остаточною відповіддю, яка поставила крапку у виснажливому очікуванні.

Тепер Богдан повертається додому — не як полонений, а як Герой. Прощання з воїном відбудеться 16 січня о 10:30 у Свято-Михайлівському соборі Черкас. Поховають його на Алеї Героїв. Без батька залишилися дві доньки, для яких ім’я Богдана Усенка назавжди буде іменем любові, сили та честі.

Церква і народ сьогодні схиляють голови не лише перед смертю, а перед величчю жертовності. Бо є люди, які навіть у полоні залишаються вільними — у вірності Батьківщині.

Світла пам’ять Захиснику України!

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Богдана як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.