Ігор Красовський розповідає про діяльність Софійського братства, яке прагне об’єднати різні православні юрисдикції в Україні заради єдності та миру.
Як міжправославний діалог може зміцнити духовну єдність в Україні
Ігор Красовський, член Софійського братства та журналіст із Житомира, про діяльність братства і важливість міжправославного діалогу в Україні.
У складний для України час, коли релігійна спільнота стикається з викликами, що загрожують єдності православ’я, постала потреба в організації, здатній об’єднати вірян різних юрисдикцій заради спільної мети. Такою організацією стало Софійське братство – спільнота священиків та мирян, яка прагне налагодити міжправославний діалог та досягнути єдності українського православ’я.
Ігор Красовський, член Софійського братства та журналіст регіонального телеканалу СК-1 з Житомира, розповідає про свій шлях до Православної Церкви України. Народжений у сім’ї вірян Української Православної Церкви, Ігор довгий час залишався в її лоні. Проте події 2022 року, зокрема повномасштабне вторгнення Росії, змусили його переглянути свої погляди та перейти до ПЦУ. «Мені була трохи незрозуміла позиція деяких священиків УПЦ, тому я вирішив приєднатися до Православної Церкви України», – пояснює Ігор.
Його зацікавленість релігійною тематикою посилилася саме в цей період, коли він почав глибше досліджувати питання релігії та її впливу на суспільство. Одним із результатів цієї роботи стала його стаття «Світський погляд на богослов’я та ідеологію «російського світу», опублікована в журналі «Церква та суспільство».
Софійське братство було створене як реакція на повномасштабне вторгнення Росії та дії московського патріархату, який, за словами Ігоря Красовського, на ідеологічному рівні співучасний в агресії проти України. Основою для створення братства стала ініціатива підписантів – мирян та кліриків, які вимагали відмови від руської православної церкви.
Братство складається з представників різних православних юрисдикцій, серед яких – Православна Церква України, Українська Православна Церква та Вселенський Патріархат. «Діалог у нас існує, і він важливий, оскільки дозволяє об’єднатися навколо спільної мети – єдності українського православ’я», – зазначає Ігор.
Цікаво, що у правлінні братства немає архієреїв. Це свідомий крок, щоб уникнути домінування окремих єпископів і зберегти рівність між усіма членами. «Ми не боїмося архієреїв, але вважаємо, що будь-який священик без пастви – нічого не уявляє. Саме миряни часто вирішують долю тієї чи іншої парафії, і їхня роль у братстві є не менш важливою», – пояснює Ігор Красовський.
На питання про те, чи виникають розбіжності в позиціях представників різних юрисдикцій, Ігор відповідає, що діалог у братстві не зводиться до жорсткого поділу на «табори». «Часто буває так, що клірики ПЦУ підтримують позицію кліриків УПЦ чи навпаки. Все залежить від конкретних пропозицій та конкретних дій», – додає він.
Представники Вселенського Патріархату, як пояснює Ігор, є не лише парафіянами Андріївської церкви в Києві, а й священиками та мирянами, які служать під омофором Вселенського Патріархату в різних країнах світу.
Софійське братство має амбітні плани на майбутнє. Ігор Красовський, який планує вступити до аспірантури за спеціальністю «релігієзнавство» та прийняти дияконський сан у ПЦУ, бачить в братстві можливість для справжнього єднання українського православ’я.
«Ми виступаємо за те, щоб усі жили в любові у Христі», – підсумовує Ігор Красовський, висловлюючи сподівання, що братство зможе внести вагомий внесок у об’єднання українського православ’я та подолання викликів, які стоять перед релігійною спільнотою країни.
Соц.медіа