29-річний офіцер, який боронив державу на сході, загинув у трагічній дорожньо-транспортній пригоді та був похований із військовими почестями

Шумська громада попрощалася із захисником України Тарасом Мельничуком, 1996 року народження, який загинув в автокатастрофі 16 лютого 2026 року внаслідок трагічної ДТП.

Підтримати молитву

«Свій професійний шлях 29-річний воїн Тарас Мельничук пов’язав із військовою справою: після навчання в Острозькому ліцеї вступив до Військової академії в Одесі, яку успішно закінчив у 2018 році. Офіцерську службу розпочав у 2019 році у складі військової частини. Брав участь у захисті держави під час АТО, а з початку повномасштабного вторгнення тримав оборону на Донецькому та Луганському напрямках», – повідомили у Шумській громаді.

Під пронизливі звуки сирен громада живим коридором зустріла траурний кортеж. На площі Героїв Майдану священнослужителі спільно з присутніми помолилися за упокій душі відважного воїна.

У Суражі, в храмі Різдва Пресвятої Богородиці, відбулася панахида за загиблим. Після цього процесія повернулася до Шумська. Траурна хода пройшла вулицями міста від Спасо-Преображенського храму до кладовища. Захисника поховали з військовими почестями. Для нього востаннє пролунали залпи почесної варти та Державний Гімн України.

Шумщина стала для Тараса Мельничука рідною, адже його батьки родом із нашої громади. У глибокій скорботі з ним попрощалися рідні, близькі, друзі та побратими.

«Захищаючи Батьківщину від російської нечисті, гинуть найкращі сини України. Вічна пам’ять і слава відважному Воїну, який поклав на вівтар Вітчизни найцінніше – своє життя! Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про воїна-земляка Тараса Мельничука стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті близьких, друзів, бойових побратимів, усіх хто знав його, любив і шанував. Герої не вмирають… Вони покидають поле бою на землі і ангелами світла оберігають рідну Батьківщину та свій народ з небес…

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Тараса як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.