8 січня 2023 року Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив у Володимирському кафедральному соборі святкову велику вечірню. За богослужінням, під час якого духовенство і віряни привітали свого Предстоятеля зі святом Різдва Христового, Патріарх Філарет виголосив натхненну проповідь про Боговтілення та про покаяння, як духовний шлях людини для досягнення спасіння.

Ваше високопреосвященство, всечесні отці, дорогі браття і сестри!

Я, насамперед, дякую за поздоровлення мене з Різдвом Христовим і за ваші молитви.

Ми святкуємо Різдво Христове і вітаємо один одного: “Христос народився” – “Славімо Його”. Який зміст ми вкладаємо у слова “Христос народився”? Це означає, що людство чекало народження Сина Божого. Чому чекало? Тому що Бог обіцяв спасти людський рід через Сина Божого. Яким чином Син Божий спасає гріховне людство? Бере на себе гріхи всього людства. Розуміємо ми ці слова – “бере на Себе гріхи людства”? Яким чином Він взяв це? Через страждання і смерть. Смерть і страждання є наслідком гріха, а Христос безгрішний і, як безгрішний, Він повинен був не страждати і не померти. А Він страждав і помер. І все це через те, що Він взяв на Себе наші гріхи і подолав ці гріхи і смерть.

Яким чином Христос, Господь наш, подолав гріхи? Тим, що, будучи безгрішним, не згрішив. Нема людини, народженої на землі, яка б не згрішила. А Христос не згрішив і, як безгрішний, Він не повинен був страждати і померти. А Він і страждав і помер. Це і означачає, що Він взяв на Себе гріхи цього світу. А яким чином Він подолав гріхи і наслідки гріхів? Перше, Він не згрішив. Диявол спокушав Його до гріха, а Він Йому сказав: “відійди від Мене, сатано”. Помер смертю, як наслідком гріха, тобто цим самим смертю Своєю Він взяв на Себе смерть і смерть подолав. Яким чином подолав? Через воскресіння. І тому, людська природа у Господі Ісусі Христі це не та природа, яку ми зараз носимо. Вона була такою, бо Христос страждав і помер, а зараз ця природа не така. А яка? Вона не може страждати і не може померти. Отакою природою зробив Син Божий нашу природу. Це значить, що і ми, подібно до Нього, не будемо страждати і будемо вічно жити, бо Господь наш Ісус Христос визволив нас від страждання і смерті.

Для того, щоб бути визволеним від страждань і смерті, треба пройти той же шлях життя, який пройшов Господь Ісус Христос, тобто подолати у своїй природі гріх. Яким чином ми можемо подолати, коли ми бачимо і відчуваємо, що кожний з нас грішить щодня? Яким чином ми визволимось від гріха? Через прощення! Бог прощає, тобто очищає людину від гріха. Всяку людину? Не всяку. А кого очищає, а кого не очищає? Подивіться, на Голгофі були два розбійники, одного простив Господь, а другого не простив. А чому не простив другого розбійника, що любові не вистачило? Вистачило, бо Бог має безмежну любов. Тому, що один покаявся, а другий не покаявся. Благорозумний розбійник сказав: “пом’яни мене, Господи, у Царстві Твоїм”, а другий насміхався над Спасителем і казав: “якщо Ти Син Божий, спаси Себе і нас”. Є різниця? Є, і тому одного спас, а другого не спас. Так і нас, дорогі браття і сестри, одних спасає, а других не спасає. Спасає тих, хто просить прощення, кається у своїх гріхах – тих Господь прощає. Скільки раз прощає? Пам’ятаєте апостоли питали: “скільки разів можна прощати, сім разів”? А Господь відповів: “не сім разів, а сімдесят по сім”, тобто безкінечно. І тому і нам Господь безкінечно прощає, але тільки тим, які каються, а тим, які не каються і жодного разу не прощає, бо не каються.

Для спасіння, а ми хочемо, щоб ми усі спаслись, не треба багато. А треба одне – відчувати перед Богом покаяння. «Помилуй мене» – оцих два слова «помилуй мене» дадуть людині рай і вічне блаженство. Але треба це сказати. Сказати перед смертю, щоб останніми словами у нашому житті були: «Господи, помилуй». Якщо ми будемо мати в серці таку віру, то Господь простить і всі наші гріхи, і дарує життя вічне. Ось чому ми і кажемо в дні Різдва: «Славімо Його». За що? Ось за те, що Він прощає нам гріхи. Ось за це ми Його і славимо.

Ми віримо, що Господь спасе кожну людину, яка кається кожного дня у своїх гріхах, і, особливо, перед смертю скаже: «Господи, помилуй». І Господь, по Своєму великому милосердю, дарує такій людині блаженне вічне життя. І простить всі гріхи, як Він простив розбійнику благорозумному. Що він зробив доброго? Абсолютно нічого, бо висів, як розбійник, на хресті. Що він міг доброго зробити? Нічого, але ж сказав тільки: «пом’яни мене, Господи». І цього було достатньо для того, щоб увійти першим у рай. Отаке милосердя Боже, безмежне! Тому ми й кажемо: “славімо Його”, за те, що Він такий милосердний по відношенню до нас.

Нехай Господь наш Ісус Христос і нам всім простить наші гріхи і приведе нас до такого стану, щоб ми перед смертю покаялись у цих своїх гріхах. Якщо покаємось – будемо блаженствувати. Це є істина, бо так сказав Бог! І не тільки сказав, але й зробив – розбійника оселив у раю. Грішимо – треба каятись у своїх гріхах і Господь, по Своєму великому милосердю і любові, простить нас.

Я ще раз повторюю слова, не випадково. “Христос народився”, що це значить? Це значить, що прийшло спасіння, бо Син Божий народився. Народився, щоб нас спасти. І ми, у відповідь на те, що Він народився заради нашого спасіння, відповідаємо: “славімо Його”. Йому слава навіки віків!” – сказав у своєму повчальному слові Патріарх Філарет.

Пресслужба Київської Патріархії