Митрополит Мефодій виголошує проповідь в кафедральному соборі у Тернополі, звертаючись до братів і сестер в Христі. Він висвітлює значення тезоіменинництва свв. Кирила і Мефодія та їхнього служіння Православній Церкві. Проповідник підкреслює важливість мови у формуванні ідентичності народу і наголошує на необхідності плекати спадок святих братів та продовжувати їхню роботу.

Важність їхнього служіння та значення мови в народному ідентитеті

Проповідь митрополита Мефодія Предстоятеля УАПЦ (2000-2015) в день тезоіменинництва свв. Кирила і Мефодія, виголошена в Тернополі в кафедральному соборі Різдва Христового 2002 р.Б.

Дорогі брати і сестри в Христі!

Сьогодні ми зібрались тут, у нашому кафедральному соборі, щоб вшанувати пам’ять двох великих святителів і учителів Православної Церкви – святих Кирила і Мефодія. Ці святі брати, рівноапостольні учителі слов’янських народів, залишили нам надзвичайно важливий спадок, який нам треба берегти і передавати наступним поколінням.

Святі Кирило і Мефодій були рідними братами, народилися в Солуні, в Македонії, у 9-му столітті. Вони були не тільки братами за кров’ю, але й братами в християнській вірі та місіонерській діяльності. Вони мали глибоке знання слов’янської мови і велике бажання просвітити слов’янські народи через християнство.

Ці святі брати виконали неймовірну роботу у перекладі священних текстів на слов’янську мову. Вони створили слов’янську азбуку, яку ми називаємо глаголицею, щоб передати Боже Слово народу, який мовив на слов’янській мові. Їхні переклади Святого Письма та богослужбових книг стали фундаментом для розвитку писемності серед слов’янських народів.

Але, дорогі брати і сестри, не лише переклад текстів був їхнім великим доробком. Вони проповідували Слово Боже серед народу, хрестили його і вчили жити за Євангелієм. Вони засновали школи і монастирі, де навчали не тільки молитися, але й читати і писати. Їхня місія була не тільки розповсюдженням християнської віри, але й освітою народу.

Святі Кирило і Мефодій показали нам величезну вагу мови у формуванні ідентичності народу і Церкви. Вони навчили нас, що кожна мова має свою цінність і важливість, і через неї ми можемо наблизитись до Бога і один до одного. Вони примножили свої таланти і дари, щоб послужити народу і розвивати Церкву.

Сьогодні, коли уся повнота Української Автокефальної Православної Церкви молитовно згадує святих отців Кирила і Мефодія, ми повинні пам’ятати цей дорогоцінний спадок, який залишили нам святі-вчителі Кирило і Мефодій. Ми повинні прагнути вивчити свою мову, берегти її і розвивати. Ми повинні проповідувати Слово Боже, не тільки словами, але й життям. Ми повинні бути світлом і сіллю у світі, як були святі брати.

Нехай святий Кирило і Мефодій будуть для нас прикладом віри, працелюбності і служіння. Нехай вони будуть нашими заступниками перед Богом, щоб ми могли подолати всі перешкоди і принести благословення своїм народам.

Ми маємо велику відповідальність перед Богом і перед нашими народами. Ми маємо продовжувати ту роботу, яку розпочали святі Кирило і Мефодій, і плекати духовну спадщину, яку вони залишили нам. Нехай Бог благословить нас у цьому благородному завданні і нехай святі Кирило і Мефодій будуть нашими провідниками і покровителями на цьому нелегкому та тернистому шляху.

Вітаю студентів Тернопільської Духовної Семінарії та Академії Святих Кирила і Мефодія з днем пам’яті учителів слов’янських. Нехай приклад їхнього подвижнецького життя буде для вас усіх і кожного живим свідченням жертовного служіння Богу і людям!

Слава Богу і святим Кирилу і Мефодію! Амінь.

Джерело – Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія