Чому саме до цього образу звертаються ті, хто втратив опору.

Ікона, яка не ставить запитань

Є образи, перед якими не шукають гарних слів. Перед ними мовчать. Плачуть. Моляться одним коротким благанням: «Пресвята Богородице, спаси нас». Саме такою є ікона Божої Матері Леньківська (Новгород-Сіверська) — «Спасителька потопаючих».

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Цей образ народився не з теорії, а з досвіду людської безпорадності. Його історія пов’язана з реальним спасінням — тоді, коли стихія вже не залишала шансів, а людські сили вичерпувалися. Але з часом стало зрозуміло: йдеться не лише про воду. Йдеться про будь-яку безодню, у якій може опинитися людина.

«Спасителька потопаючих» — це ікона для тих моментів, коли життя раптом стає важчим за людину. Коли страх накриває хвилею. Коли війна забирає близьких. Коли тиша в домі кричить голосніше за слова. Коли здається, що тримаєшся з останніх сил — і ось-ось відпустиш.

У цьому образі Пресвята Богородиця не як Суддя і не як віддалена Цариця. Вона — Мати, Яка бачить людину в момент падіння. Вона не ставить запитань і не читає повчань. Вона простягає руку.

Саме тому сьогодні, в час великої національної і особистої рани, цей образ звучить по-особливому гостро. Перед «Спасителькою потопаючих» українці моляться:
— за воїнів, які стоять на межі людських можливостей;
— за полонених, які тримаються лише вірою;
— за поранених — тілом і душею;
— за тих, хто не має сил кричати й мовчки плаче вночі.

Ця ікона нагадує: навіть коли здається, що ти вже під водою — Бог не залишив. І якщо людська рука не дотягується, Материнська рука Богородиці — вже поруч.

Молитва перед цим образом не завжди змінює обставини миттєво. Але вона змінює людину. Дає дихання. Дає надію. Дає силу триматися ще один день.

«Пресвята Богородице, спаси нас» — це молитва тих, хто більше не сподівається на себе. І саме тому вона так часто буває почутою.

МОЛИТВА ДО БОЖОЇ МАТЕРІ «СПАСИТЕЛЬКА ПОТОПАЮЧИХ»

О, Пресвята Богородице, Спасителько потопаючих! Ти є надія безнадійних і поміч у бідах. Поглянь милостиво на нас, що у хвилях скорбот і страху перебуваємо. Подай руку допомоги тим, хто на межі загибелі, укріпи слабких, підніми зневірених і спаси нас за молитвами Твоїми від усякого лиха. Амінь.

Джерело: Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія