Ця стаття присвячена життю та служінню преподобного Микити, сповідника, ігумена обителі Мидикійської, який віддавав себе служінню Богу та співвітчизникам у часи боротьби проти іконоборства. Через його стійкість духу та відданість вірі, преподобний Микита став символом віри та захисником православ’я в складний період історії.

Преподобний Микита залишався вірним своїм переконанням і безстрашно викривав єресь

Преподобний Микита, сповідник, ігумен обителі Мидикійської

Сьогодні, 3 квітня, православна громада в Україні відзначає день преподобного Микити, сповідника, ігумена обителі Мидикійської. Цей день є святом для тих, хто вшановує пам’ять видатного духовного лідера, який віддавав себе служінню Богу та співвітчизникам у часи боротьби проти іконоборства.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Преподобний Микита народився в благочестивій родині в Кесарії Вифінійській. Після смерті матері, його батько прийняв монашій постриг, а сам Микита вже з дитинства прагнув до духовності, прислужуючи в церкві. Пізніше він приєднався до Мидикійського монастиря, де його здібності та віра в Бога виявилися надзвичайними.

З юнацьких років Микита прислуговував у церкві. З благословення місцевого старця попрямував у Мидикійский монастир, де ігуменом був святий Никифор. Через сім років доброчесного життя в монастирі, що славився строгим уставом, Микиту висвятили на пресвітера. Преподобний Никифор, знаючи про благочестиве життя молодого ченця, доручив йому управління обителлю, бо сам був важко хворий. Через кілька років тут уже молилися 100 ченців.

Коли св. Никифор у глибокій старості відійшов до Господа, браття одностайно обрали ігуменом о. Микиту. Творець удостоїв його даром чудотворення. За молитвою преподобного почав говорити глухонімий юнак, до божевільного повернувся розум, отримали зцілення дві біснуваті жінки.

З іменем цього проповідника пов’язаний складний період боротьби православних християн із єрессю іконоборства. Ми славимо Божих угодників, згадуючи щороку про них всенародними святкуваннями, присвячуємо їм храми. Ще вшановуємо ікони Ісуса Христа, Богородиці, святих.

Того часу шанування ікон деякі віруючі вважали ідолослужінням. Насправді ми нікому іншому не служимо, а тільки Єдиному в Трійці Богові. Хто вшановує ікону, той через ікону поклоняється першообразу. Таким чином, ніяк не можна відокремлювати шанування ікони від шанування того, хто на ній зображується. Те й друге перебувають у єдності, подібно як шана, що віддається царському посланцеві, нероздільна з шаною, що віддається самому цареві.

За імператора Лева Вірменина єресь іконоборства відновилася. Імператор викликав до себе ігуменів усіх монастирів, аби перетягнути на свій бік. У числі покликаних був і преподобний Микита, який твердо відстоював православне сповідання. За його прикладом залишилися вірні шануванню святих ікон усі ігумени. Їх кинули до в’язниці, а імператор і лжепатріарх Феодот вирішили вдатися до хитрощів. В’язням запропонували свободу в шануванні образів, якщо ті причастяться у Феодота. На благання інших сповідників Микита пішов у храм, де спеціально були виставлені ікони. Там він разом з іншими в’язнями причастився. А коли всі повернулися в монастир, виявили: нічого у ставленні до них не змінилося на краще.

Тоді Микита розкаявся у своєму вчинку, повернувся до Константинополя і почав безбоязно викривати іконоборчу єресь. Спроби імператора переконати преподобного результатів не дали. Шість років, до смерті Лева Вірменина, Микита провів в ув’язненні. За цей час у голоді й скорботах Божий угодник звершив чимало чудес. За молитвами преподобного звільнили двох бранців фрігійського царя, троє мандрівників, яких поминав праведник, врятувалися після корабельної аварії.

Отож, ми шануємо цього угодника насамперед за стійкість духу і вміння вести свою паству до спасіння, а також за захист православ’я, яке потерпало в ті часи від іконоборства, і прохаємо нині: «Преподобний Микито Сповіднику, моли Бога за нас».

Молитва до святого великомученика Микити Сповідника

О всемогутній великомученику Микито Сповіднику, наш надійний молитовний заступнику перед Господом, ми звертаємось до тебе з благаннями: прийми наші молитви і не покидай нас у дні боротьби з ворогом. Нехай твоя могутня рука надасть нам швидку перемогу, спрямуй наші думки на шляхи праведності і очищення сердець. Захисти нас від усіх ворогів, як видимих, так і невидимих, і допоможи нам здолати всі наші спокуси. Нехай наші дії будуть освячені твоєю благодаттю, і ми будемо радіти у Господі в молитві. Преподобний Микито Сповіднику, моли Бога за нас! Амінь.

Джерело: Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія