Ігумен Почаєва залишив по собі духовний спадок молитви, книг і мужності, який веде українців до віри у перемогу добра.

Святий, який обороняв православ’я від унії та утвердив силу молитви

28 серпня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Іова (в миру Івана Заліза) — ігумена та чудотворця Почаївської обителі, одного з найвизначніших духовних подвижників українських земель XVII століття.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Святий Іов народився близько 1551 року на Покутті. З юних літ він обрав шлях чернечого життя, вступивши до Угорницького монастиря на Прикарпатті. Уже тоді юнак виявляв ревність у молитві, смиренні та духовній твердості. За благочестя й мудрість він був обраний ігуменом обителі, а згодом став насельником, а потім і настоятелем славного Почаївського монастиря.

Подвижник Правди і Віри

Життя преподобного Іова припало на часи важких випробувань для України — наступ унії, тиск з боку католицизму, втручання іноземних правителів у церковне життя. Іов проявив мужність та духовну непохитність, обороняючи православну віру. Він був активним противником Берестейської унії 1596 року, яка розколола церковне життя, і став справжнім духовним провідником для вірних.

Святий Іов також був знаним книжником і богословом: укладав полемічні твори, видавав книги, переклади та повчання. Він заснував у Почаєві друкарню, з якої виходили богослужбові та навчальні книги, що укріплювали віру православних.

Молитовник і чудотворець

Преподобний Іов уславився як подвижник суворого посту та невпинної молитви. За його молитвами Господь являв численні чудеса: зцілення недужих, допомогу в бідах, визволення обителі від ворогів. Навіть після упокоєння, яке настало 1651 року, його мощі стали джерелом благодатних чудес, що тривають і нині.

Почаївська лавра, де спочивають нетлінні мощі святого Іова, залишається одним із найбільших духовних осередків України, а образ преподобного — прикладом смирення, мужності та вірності Христові у важкі часи.

Сила віри для сьогодення

Сьогодні, коли український народ знову переживає випробування війною та руйнуванням, постать святого Іова надихає на духовну твердість, молитву та довіру до Бога. Його життя вчить, що жодна сила світу цього не може подолати того, хто стоїть у Христовій правді.

Молитва до преподобного отця нашого Іова Почаївського

О всесвятий і преславний угоднику Божий, преподобний отче наш Іове, постійний за нас до Господа молитвенику і щирий за душі наші заступнику; до тебе нині з розчуленістю звертаємося і, згадуючи подвиги і чудеса, які ти створив і твориш на землі, просимо і молимо твоє милосердя: як твердо і непохитно ти потрудився у вірі Христа Бога нашого і її до кінця в собі й у всіх ближніх твоїх цілою і неушкодженою зберіг від усяких нападів ворожих і розтлінних єресей, так і нас у Православ’ї і однодумності укріпи, відганяючи твоїми молитвами всяку темряву невір’я і неправильного мислення від сердець і думок наших. Ти послужив Господу і Богу твоєму благими ділами і самозреченням у трудах, нічних молитвах і пості, скеруй і нас на шлях усяких чеснот і милосердя, визволяючи від спокус і гріхів, що віддаляють нас від Бога і занурюють у безодню зла все життя наше; ти колись явився з Пречистою Дівою Богородицею на верху гори Почаївської, щоб спасти твою обитель від нашестя і оточення агарянського, і нині прийди на поміч Богом береженій Україні нашій проти усіх ворогів наших зовнішніх і внутрішніх, утверджуючи мир і спокій на землі нашій, щоб твоїми молитвами і заступництвом ми тихе і безмовне житіє прожили у всякому благочесті й чистоті. І всім, хто до тебе вдається і припадає до раки чесних і дорогоцінних мощей твоїх і твоєї допомоги і заступництва потребує незаздрісно, подавай невичерпні милості; не залиш і нас сиротами і безпомічними, що молимося тобі, визволяючи від усякої скорботи, гніву і недолі, від голоду, згуби, землетрусу, повені, вогню, меча, нашестя іноплемінників і міжусобної боротьби. О, угоднику Божий, зглянься милостиво від престолу Царя слави, перед Яким ти нині стоїш з архангелами і ангелами і зі всіма святими, на обитель твою Почаївську, якою ти мудро керувив, укріпивши її всехвальним і дивним твоїм житієм, і збережи її молитвами твоїми, і всяке місто, і країну, і всіх усюди: на морі, на суші, в повітрі, в пустелях і в різноманітних ув’язненнях, що тебе закликають, від усякого видимого і невидимого зла; щоб так за твоєю допомогою і заступництвом спасенні, у цьому віці і після кінця життя нашого сподобилися разом з тобою славити і оспівувати всечесне ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа навіки-віків. Амінь.

Джерело: Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія