У зоряні часи VIII століття на землях Малої Азії, у містечку Мантинея Пафлагонській, народилася та росла майбутня преподобна Анфіса. Вже з дитинства вона виявила особливу схильність до духовності та віддавалася роздумам над внутрішнім світом.

Одного дня, вирішивши піти шляхом великого самотнього подвигу, свята Анфіса залишила звичне середовище та пішла в гори, де в повній самоті віддавалася молитвам та постам. Вперше її зустрів ієромонах Сисиній, який привив їй чернечий дух та звершив постриг.

По ньому свята Анфіса вступила до святої обителі, яку вона очолила, ставши ігуменею. В обителі зібралося 90 сестер, об’єднані вірою та глибокою духовністю. Але доленька життя святої Анфіси була наповнена випробуваннями та мучеництвом.

В цей час правив імператор Костянтин Копронім, який був відомий своєю ворожнечею до шанування святих ікон. Преподобна Анфіса відмовилася виконати його наказ та продовжувала вірно шанувати святі образи. За це її піддали тортурам, а її віра та відданість були піддані неймовірним випробуванням.

Навіть на тортурах, серед страждань і болю, преподобна Анфіса не склала своєї віри перед владою. Свідченням її віри стало пророцтво, в якому вона передбачила народження хлопчика і дівчинки жінці імператора. Також вона пророкувала, що коли це станеться, її відпустять на свободу.

Диво пророцтва сталося – преподобна Анфіса бачила виконання своїх слів. Імператорська дружина народила дітей, і преподобну Анфісу відпустили на свободу, дозволивши їй повернутися до своєї обителі.

Там, в обіймах тихих гірських лісів, де вона провела багато років, преподобна Анфіса померла у глибокій старості. Її життя було символом віри, мужності та відданості віри в Бога. До наших днів доходить її непохитна віра та вчення, а її ім’я стало спільною молитвою за душі та надією на спасіння.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Преподобна Анфіса жила в Мантинеї Пафлагонській у Малій Азії у VIII столітті. Рано залишивши світ, свята Анфіса подвизалася в горах у повній самоті. Прийнявши чернечий постриг від ієромонаха Сисинія, вона стала ігуменею в обителі, де зібралися 90 сестер. Преподобна Анфіса постраждала за царювання імператора Костянтина Копроніма, який примушував святу зректися шанування святих ікон.

За невиконання наказу імператора преподобну Анфісу піддали тортурам. На тортурах була присутня дружина імператора, якій свята передбачила народження хлопчика і дівчинки. Коли пророцтво мучениці виповнилося, її відпустили на свободу у свою обитель, де вона померла в глибокій старості. Народжену в дружини імператора дівчинку назвали Анфісою. Проживши богоугодне життя, вона була прийнята Господом до лику святих.

Благословена свята Анфісо, молимося до тебе з покорою. Нехай твоя молитва стане для нас підтримкою у тяжких часах, а твій світлий приклад надихне нас на шлях до святості. Прошу твоєї молитви перед Престолом Божим за нас, грішних, щоб ми мали силу долати життєві випробування і йти за Христом. Амінь

Джерело – Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія