Під час Великого повечір’я у Києво-Видубицькому монастирі пролунала третя частина Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського — тексту, що складається з 250 тропарів і читається у перші дні посту.

У Преображенському храмі прочитали третю частину одного з найоб’ємніших гімнографічних творів Церкви

У Києві звершили третю частину Великого покаянного канону Андрія Критського

У середу першого тижня Великого посту, 25 лютого 2026 року, Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній звершив Велике повечір’я з читанням третьої частини Великого покаянного канону преподобного Андрій Критський у Преображенському храмі Києво-Видубицький Михайлівський монастир.

Підтримати молитву

Предстоятелю автокефальної Православна Церква України співслужили всечесна братія обителі та запрошене духовенство. Богослужіння зібрало вірян, які у перші дні посту традиційно приходять до храму, щоби долучитися до глибокої молитви покаяння.

Духовний зміст канону

Великий покаянний канон преподобного Андрія Критського — один із найпроникливіших текстів православної гімнографії. У ньому через численні біблійні приклади розкривається внутрішній шлях людини — від усвідомлення гріха до щирого каяття та надії на Боже милосердя.

Твір охоплює образи Старого й Нового Завітів, показуючи долі праведників і грішників як дзеркало людської душі. Молитовний настрій канону відзначається особливою глибиною й особистісним зверненням — кожен тропар спонукає людину до самопізнання та духовного очищення.

Чому канон називається Великим

Назва «Великий» пов’язана не лише з богословською значущістю, а й з обсягом твору. Канон складається приблизно з 250 тропарів — значно більше, ніж більшість подібних гімнографічних текстів, які зазвичай налічують трохи більше тридцяти.

Саме тому протягом першого тижня Великого посту канон поділяється на чотири частини та читається на Великому повечір’ї з понеділка по четвер. Повністю ж його звершують на Утрені в четвер п’ятої седмиці посту.

Атмосфера постового богослужіння

Велике повечір’я перших днів посту традиційно має особливий характер — стриманий, зосереджений, сповнений покаянного настрою. Читання канону супроводжується земними поклонами та тривалими молитовними проханнями, що створює атмосферу глибокої духовної праці.

У своєму слові після богослужіння Предстоятель закликав вірян використати час Великого посту для внутрішнього оновлення, примирення з ближніми та зміцнення віри.

Перший тиждень посту вважається духовним фундаментом усього сорокаденного шляху, і саме Великий канон преподобного Андрія Критського задає тон цьому періоду — тон покаяння, надії та відповідальності за власне життя.

Джерело: Українська Православна Церква/Православна Церква України