Рашисти повністю зруйнували майже дві третини населеного пункту. Багато будинків буквально випалені до фундаменту, а деяких власників досі розшукують рідні. Загалом за час окупації тут пропало близько півсотні людей.Зараз чернець-колаборант затриманий правоохоронцями. Триває слідство.
Як розповідають жителі Андріївки, батюшка наводив окупантів на заможні будинки, вказував, де і чим можна розжитися, і з якої родини вибити викуп.
За словами людей, коли росіяни зайшли в село – отець Микола вийшов їх зустрічати з іконою в руках. Також чернець допомагав рашистам-мародерам вивозити сусідські речі та здавав у полон своїх знайомих, які колись чимось його образили.
Бабуся Соня, сусідка фаната «русского мира» в рясі, була свідком, як той допомагав загарбникам.
Хто робить зраду – тим гидують ще від часів Юди Іскаріота, котрий зрадив Ісуса Христа
«Він розправив руки і – галопом до них, і він їх вже зустрічав, святив (показує, як хрестив). А на другий або третій день вже танки пішли по нашій вулиці. І він пішов вранці туди їх благословляти», – каже пенсіонерка.
Через ченця постраждав мало не кожен другий сусід з його вулиці.
«А вдень вони (окупанти) стояли у нього до самого темна. Ходили вони, і він з ними ходив, ніби так і треба», – згадує бабуся.
Місцеві жителі пережили три ротації окупантів. Спочатку в село зайшли чеченці, потім росіяни, і потім буряти.
Загалом за час окупації тут пропало близько півсотні людей. Частину – розстріляли, а деяких цивільних брали в заручники і відвозили під виглядом «полонених воїнів» в Росію в Курську область через територію Білорусі.
«Зайшли кадирівці, але швидко пішли, у нас горя багато не наробили. Потім зайшли росіяни, а в кінці буряти. Буряти вже знущалися – усе били, трощили, прострілювали у людей телевізори, вікна. Вони навіть якщо не могли щось забрати, то просто все прострілювали», – розповіла мешканка Андріївки Алла.
Жінка втратила свій будинок і зараз живе у знайомих.
«У мене племінника переїхали просто танком, просто так. Їм захотілося повеселитися, і вони просто переїхали танком», – каже вона.
Місцеві жителі розповідають, що тих, хто намагався втекти, окупанти без розглядів розстрілювали. Незважаючи на те, що в машинах були діти.
«Всю колону людей розстріляли. Стояли машини дуже довго з трупами, з дітками, з іграшками», – розповідає Алла.
Серед чоловіків загарбники наполегливо шукали «бандерівців». Хапали кожного, хто потрапляв під руку. Коли з’ясовували, що жертва хоча б служила в армії, то починалися тортури. І розстріли.
Українці пам’ ятають зрадників багато століть: «Один із полкових старшин, Іван Ніс, прибув до Меншикова і вказав йому таємний спосіб добути Батурин. За переказами, Ніс, указав у батуринській стіні хід. Меншиков відрядив туди солдат. З другого боку був початий приступ», – писав про трагедію в Батурині в 1708 році історик Микола Костомаров
Цікаво, що до того як стати священнослужителем Микола був засуджений за педофілію.
Зазначимо, що за 20 кілометрів від села Андріївка у Бородянці служитель УПЦ МП теж допомагав російським окупантам, забирав собі викрадену гуманітарну допомогу, а волонтерів тримав у підвалах під замком.
Величезну шкоду нашій державності і Православній Церкві України завдають і доморощені христопродавці на кшталт архієпископа Тихона (в миру Петранюк Тарас Іванович), який чомусь досі не покараний за свої кримінальні діяння. У 2017 році заборонений в Українській Православній Церкві Київського Патріархату уродженець Коломиї Івано-Франківської обл. Тарас Іванович Петранюк — він же єпископ ТИХОН, він же агент МЛД ЛНР ФЕРЗЬ (19.10.1976 р. н.) обвинувачений (підозрюваний) у кримінальному провадженні №120120030050000359за ч. 4 ст. 190 КК України («Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах»), випущений під заставу в 15000 дол. США, є ревним симпатиком «руського миру».
Нагадаємо, уже кілька років поспіль голова ГО «Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія» Наталія Шевчук у своїх зверненнях і публікаціях наголошувала, що розбудовуючи й укріплюючи позиції Православної Церкви України, потрібно пам’ятати, яку небезпеку під час війни несуть у собі релігійні симпатики «руського миру», оскільки Росія вважає себе винятково єдиною православною державою, якій все православне на землі має належати і повинно ставати частиною її державної території. Військова агресія проти українців – ключовий концепт російської національної ідеї, підкорити або знищити — така «православна» політика, на яку благословив кіріл свого кремлівського спонсора.
Наталія Шевчук провела власне розслідування кримінального злочину, скоєного діючим архієреєм Православної Церкви України, керуючим Тернопільсько-Бучацькою Єпархією, архієпископом Тихоном (в миру Петранюк Тарас Іванович), і оприлюднила документ громадянина Донецької Народної Республіки.
Правоохоронним органам для перевірки, під протокол, Наталею Шевчук надано кейс документів (у тому числі копію паспорта громадянина так званої Донецької народної республіки, розписку, написану власноруч), в якому містяться відомості, тотожні персональним даним громадянина України Петранюка Тараса Івановича, та фото особи чоловічої статі.
Тернопільським міськрайонним судом скасовано постанову про закриття кримінального провадження, де фігурує архієпископ Православної Церкви України, керуючий Тернопільсько-Бучацькою Єпархією, ТИХОН (Петранюк Тарас Іванович). Але на цьому все поки що й завмерло. На жаль, в Україні не все гаразд із правосуддям, тому петранюки, петровції та їм подібні уникають заслуженого покарання.
Нагадаємо про раніше опубліковані статті Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія, підготовлені за розслідуванням голови цього Фонду Наталією Шевчук:
Пізнай правду і вона зробить вас вільними
ПОЦІЛУНОК ІУДИ –«СИНА СМЕРТІ» / РОЗПИСКА ПЕТРАНЮКА Т.І.
СВЯТИЙ ТА НЕДОТОРКАНИЙ – АРХІЗЕК ТИХОН ПЕТРАНЮК
«АВТОЛОХ»: Церковний бізнес монаха ТИХОНА Петранюка
Махровий мажор ПЦУ ТИХОН Петранюк