Українська Православна Церква вшановує святого Параскеву-П’ятницю 27 жовтня. Ця великомучениця народилася в давньому Римі та стала прикладом віри та відданості Христу, навіть під час жорстокого переслідування. Її чудеса та життєва історія надихають віруючих усього світу.
Життя та подвиги святої, яка не зрадила віру навіть під час страшних мук
27 жовтня автокефальна Православна Церква України святкує пам’ять святої великомучениці Параскеви-П’ятниці, яка народилася неподалік від Риму під час царювання імператора Адріана (117−138).
Її батьками були благочестиві християни Агафон і Політія, які молилися Богові за те, щоб народити дитину. Незабаром Господь, почувши прохання сімейства, благословив їм доньку, яку назвали Параскевою, тобто П’ятницею, бо народилась вона в п’ятницю, у день животворних страждань Господа Ісуса Христа
Дівчина зростала в благочесті. Вона не знала ніяких дитячих забав, а все була при храмі, прислуговувала в ньому і розмірковувала над Священним Писанням та молилась. Особливо шанувала Параскева чесні страждання Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа. Коли їй виповнилось 12 років, то сталось так, що відійшли її батьки у засвіти, і Параскева, роздавши всі свої успадковані багатства, відійшла до монастиря і стала в ньому нести подвиг.
Через деякий час Параскева-П’ятниця залишила монастир, тому що хотіла проповідувати Христа всім людям. Обходячи села й міста, вона несла слово Боже. Її доброта та молитва випромінювали любов, так що в Параскеви з’явилося чимало ворогів серед язичників та юдеїв. Вони донесли на неї правителю, і той вирішив звабити її всілякими переконаннями, щоб вона залишила Христа й отримала земні багатства, а якщо цього не залишить, то буде піддана нестерпним мукам. Тендітна дівчина відповідала: «Ніколи я не відречуся від найсолодшого Ісуса Христа, і ніякі вмовляння не зможуть розлучити мене з моєю любов’ю, а ваші боги зникнуть навіки!». Правитель, почувши таку відповідь Параскеви, настільки роз’ярився, що наказав воїнам надіти на її голову залізний, розпечений у вогні шолом. Але подібно до трьох отроків в печі, свята мучениця покрилася росою і не відчула ніяких мук. Тоді їй відсікли груди й кинули до в’язниці.
Параскеву підтримував ангел, який явився при великому землетрусі, щоб зцілити її. Побачивши таке чудо, багато воїнів увірували в Христа, і їх за це піддали тортурам та вбили з наказу правителя. Після цього великомученицю знову покликав до себе вельможа та став вмовляти зректися Бога. Параскева так само переконливо відповідала, що вона ніколи не відійде від Христа. Тоді з наказу деспота її вкинули до розпеченого котла, де плавився свинець, але тіло страждальниці знову залишилось неушкодженим. До котла наблизився мучитель і осліп від жару. Тиран став кричати та благати святу, щоб вона зцілила його очі. Помолившись до Бога за свого мучителя, Параскева і всі інші переконалися, що він зцілився і побачив світло істинного Владики, так що відразу прийняв віру в Христа і відпустив Параскеву
Мучениця й надалі проповідувала християнську віру й прийшла в одне місто, правителем якого був Асклепій. Він наказав воїнам, щоб вони схопили «горде дівча» і привели до нього на суд. У відповідь Параскева сотворила хресне знамення і оголосила себе служителькою Бога, Творця неба і землі, Який прийшов на хресну смерть заради нашого спасіння. Тиран наказав мучити її і тяжко бити. А потім мучениці було запропоновано принести жертву чужим богам. Вона цього не зробила, а плюнула вельможі межи очі. Розлючений Асклепій повелів бити Параскеву до того часу, поки не з’являться на її тілі голі кістки, а потім вкинути до темниці.
На ранок всі здивувалися від того, що мученицю знайшли зовсім здоровою, і вона ще й попросила, щоб її завели у храм Аполона. Правитель зрадів такому бажанню Параскеви, і, коли її привели до храму, то жреці приготували жертву, яку вона нібито мала принести язичницьким богам. Свята після довгої молитви перехрестилась, і всі ідоли з великим шумом попадали на землю, а народ, який все це бачив, викрикував: «Великий Бог християн!». У гніві жреці стали вимагати страти Параскеви-П’ятниці, й кинули її до ями, в якій мучениця хресним знаменом умертвила багато зміїв та скорпіонів.
Переляканий Асклепій відпровадив святу до іншого краю, яким керував жорстокий Тарасій. І там Параскева творила багато чудес, так що правитель звинувати її в чарах і наказав кинути до нечистої ями, але мучениця перетворила все навколо неї на квітучий берег, а ангел Господній постійно підкріпляв Параскеву в стражданнях. Тоді тиран наказав відсікти їй голову, і мучениця, смиренно схиливши її перед палачем, віддала духа Богові. Відразу ж з неба всі почули голос, який вітав Параскеву-П’ятницю у Царстві Небесному. Відтоді всі, хто шанував її в чесних мощах, отримував і отримує зцілення від хвороби очей.
Молитви до святої Параскеви:
О свята та преображенна мученице Христова Параскево, дівоча красо, мучеників похвало, чистоти образе, доблесті дзеркало, премудрих подив, віри християнської покрове, ідольського обману викривателько, Євангелія божественного поборнице, заповідей Господніх послідовнице, що сподобилася прийти до пристановища вічного спокою і в чертозі Нареченого твого Христа Бога велично вселитися.
Ти, що особливим вінцем дівства та мучеництва прикрашена! Молимо тебе, свята мученице, будь нашою заступницею перед Христом Богом, блаженною турботою Якого ти звеселяєшся.
Моли Всемилостивого, Який словом очі сліпим відкрив, щоб визволив нас від хвороб тілесних та душевних очей наших. Розжени твоїми святими молитвами темний морок гріхів наших. Виблагай у Отця Світла світло благодаті душевним та тілесним очам нашим. Просвіти нас, гріхами вражених. Нехай твоїми святими молитвами, світлом Божої благодаті, дається сліпим добрий зір.
О велика угоднице Божа! О доброславна Діво! О непохитна мученице, свята Параскево! Святими твоїми молитвами будь нам, грішним, помічницею. Заступайся і молися за нас, негідних та дуже безпечних грішників. Поспіши нам на допомогу, бо ми дуже немічні.
Моли Господа, чиста дівице, моли Милосердного, свята мученице, моли Жениха твого, непорочна Христова невісто. Щоб за твоєю допомогою ми з мороку гріховного вийшли і в світлі істинної віри та богоугодних справах увійшли у вічне світло дня невечірнього, в місто повсякчасної радості, у якому ти нині світло сяєш славою та радістю безкінечною, славословлячи та оспівуючи з усіма Небесними Силами Трисвятительне Єдине Божество, Отця, і Сина і Святого Духа нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Соц.медіа