22 листопада 2021 р. в Синодальній залі Митрополичого дому – Резиденції Предстоятеля Православної Церкви при Михайлівському Золотоверхому кафедральному соборі, відбулося чергове засідання Священного Синоду Української Православної Церкви (Православної Церкви України). У засіданні взяли участь усі його члени.

Синод заслухав Повідомлення Предстоятеля, Блаженнійшого Епіфанія, Митрополита Київського і всієї України, про справу щодо обвинувачення титулярного єпископа Шепетівського Адріана (Кулика) у порушенні, за яке передбачене суворе канонічне покарання (27 Апостольське правило, 9 правило Константинопольського Двократного собору).

Після заслуховування інформації по справі та особистих пояснень титулярного єпископа Шепетівського Адріана (Кулика), в яких він частково визнав себе винним у висунутих звинуваченнях, Священний Синод прийшов до висновку, що Преосвященний єпископ Адріан (Кулик) дійсно вчинив порушення, за які канонічними правилами (27 Апостольське правило, 9 правило Константинопольського Двократного собору) передбачене суворе покарання.

У зв’язку з цим титулярний єпископ Шепетівський Адріан звільнений на спокій із забороною звершення публічних богослужінь. Після завершення одного року з часу прийняття зазначеної Постанови Священний Синод матиме судження про його подальше служіння.

За поданням протоієрея Олександра Трофимлюка, голови Синодального Управління духовної освіти і богословської науки, ректора Київської православної богословської академії, було затверджено типовий Статут вищого духовного навчального закладу Української Православної Церкви (Православної Церкви України).

Зважаючи на необхідність організаційного упорядкування справи здійснення паломництв архієреями, духовенством та вірними Православної Церкви України, з метою як безпосередньої організації паломництв, так і загальної координації діяльності паломницьких служб (центрів) в ПЦУ було утворено Паломницький центр Православної Церкви України, головою якого призначений священник Роман Когут. Паломницький центр Православної Церкви України здійснює свою роботу під загальним керівництвом Предстоятеля, Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України, у взаємодії з Синодальним Управлінням зовнішніх церковних зв’язків, координує працю всіх паломницьких служб (центрів) у Православній Церкві України.

За поданням єпископа Луганського і Старобільського Лаврентія до складу Луганської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) прийнято чернече сестрицтво на чолі з монахинею Вірою (Комплектовою) та утворено у складі Луганської єпархії УПЦ (ПЦУ) Свято-Матронинський жіночий монастир. Монахиня Віра призначена настоятелькою вказаного монастиря.

Також було змінено назву Спасо-Преображенського чоловічого монастиря Вінницько-Тульчинської єпархії, очільником якого призначений ігумен Євсевій (Біленський). Митрополит Львівський Макарій призначений керівником Святогірського чоловічого монастиря Положення Ризи Пресвятої Богородиці Львівської єпархії – замість ігумена Онуфрія (Дзюпина).

Синод затвердив «Положення про нагороди в Українській Православній Церкві (Православній Церкві України)» як документ, який регулює питання нагороджень.

Після розгляду і рекомендації Синодальної Комісії з питань канонізації святих було приєднано до лику святих святителя Йосифа (Нелюбовича-Тукальського), Митрополита Київського, Галицького і всієї Руси (+1675), днем його пам’яті визначений день упокоєння 8 серпня (26 липня ст.ст.).

Було надане благословення на місцеве шанування у єпархіях на території історичної Волині та у м. Києві відомої православної діячки XVI-XVII століть, сповідниці православної віри, меценатки, фундаторки Київського Братського Богоявленського монастиря та Київської братської школи Єлизавети Василівни Гулевич, відомої також як Галшка Гулевичівна (+1642). День пам’яті праведної Єлизавети відзначатиметься щорічно в день її небесних покровителів – пророка Захарії і праведної Єлисавети, батьків святого Іоанна Хрестителя, 18 вересня (5 вересня ст.ст.)

Було надане благословення на загальноцерковне шанування прославлених ікон Божої Матері:

– «Далешівська», визначивши днем її шанування 21 червня (8 червня ст.ст);

– «Ласкава Станіславська», визначивши днем її шанування 14 жовтня (1 жовтня ст.ст.);

– «Вінницька» («Вінницько-Рожецька»), визначивши днем її шанування 7 вересня (25 серпня ст.ст.);

– Ставропігійська «Одигитрія», визначивши днем її шанування день свята Собору Пресвятої Богородиці 8 січня (26 грудня ст.ст.).

Також було надане благословення на місцеве шанування у Івано-Франківській єпархії ікони Божої Матері «Угорницька», з днем святкування 10 вересня (28 серпня ст.ст.).

Священний Синод підтримав пропозицію Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія про скликання чергового Архієрейського Собору Української Православної Церкви (Православної Церкви України) у м. Києві 4 лютого 2022 р. з наступним порядком денним:

– Доповідь Предстоятеля УПЦ (ПЦУ) про життя Помісної Церкви за період після Архієрейського Собору 15 грудня 2020 р.;

– Затвердження рішень Священного Синоду УПЦ (ПЦУ) за поточний рік та рішень, що з них випливають.

На цьому засідання Священного Синоду було завершене молитвою.

Від Секретаріату Священного Синоду