Рішення, ухвалені у грудні 2018 року, відкрили нову сторінку церковної історії України.

Як було утверджено повноту і свободу Православної Церкви України

Об’єднавчий Собор 15 грудня 2018 року став однією з найважливіших подій новітньої історії України — не лише церковної, а й державної та суспільної. У стінах древньої Софії Київської було закладено підвалини єдності українського православ’я, яке протягом десятиліть залишалося поділеним через історичні травми, зовнішній тиск і політичні маніпуляції.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Цей Собор утвердив створення єдиної автокефальної помісної Православної Церкви України, об’єднавши три гілки українського православ’я, що існували до того часу окремо. Його ключовими рішеннями стали проголошення єдності Церкви, ухвалення Статуту та обрання Предстоятеля — Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія. Саме ці рішення відкрили шлях до отримання Патріаршого і Синодального Томосу про автокефалію з рук Вселенського Патріарха Варфоломія.

Шлях до Собору був непростим і вимагав серйозної духовної, канонічної та дипломатичної праці. Важливим етапом стало звернення Верховної Ради України до Вселенського Патріарха у 2016 році з проханням сприяти подоланню церковного поділу, визнати нечинним акт 1686 року та надати автокефалію Православній Церкві в Україні. Це звернення стало голосом держави, яка усвідомлювала: духовна незалежність є невід’ємною складовою національної свободи.

Упродовж 2016–2018 років Вселенський Патріархат провів ґрунтовне канонічне дослідження, результатом якого стало чітке й недвозначне рішення: Московський патріархат не має жодних канонічних прав на юрисдикцію в Україні, а привласнення Київської митрополії наприкінці XVII століття було здійснене з порушенням церковних норм. Також були зняті всі необґрунтовані заборони та церковні покарання, накладені з політичних мотивів на прихильників української автокефалії.

У листопаді 2018 року Священний Синод Вселенського Патріархату завершив підготовку проєкту Статуту Помісної Церкви України та скликав Об’єднавчий Собор. Патріарх Варфоломій звернувся до всіх православних ієрархів в Україні із закликом виконати свій канонічний і пастирський обов’язок. Повною мірою на цей заклик відгукнулися архієреї Української Православної Церкви Київського Патріархату та Української Автокефальної Православної Церкви, а також двоє ієрархів з-під юрисдикції Московського патріархату.

Перед початком Об’єднавчого Собору відбулися помісні Собори УПЦ КП та УАПЦ, які ухвалили доленосні рішення про припинення свого існування як окремих структур і входження до єдиної Православної Церкви України. У Софії Київській делегати — ієрархи, священнослужителі та миряни — одноголосно проголосили створення ПЦУ, затвердили її Статут і шляхом таємного голосування обрали Предстоятеля.

5 січня 2019 року Вселенський Патріарх Варфоломій підписав Томос про автокефалію, а вже 6 січня він був урочисто вручений Блаженнійшому Митрополиту Епіфанію. Євхаристійне співслужіння двох Предстоятелів стало видимим знаком відновленої історичної справедливості та повноти церковного єднання.

Всупереч спротиву й спробам зірвати об’єднавчий процес, Об’єднавчий Собор відбувся і приніс плід, на який чекали покоління українців. Відтоді Православна Церква України є повноцінною автокефальною Церквою у Диптиху Вселенського Православ’я та єдиною канонічно сформованою православною юрисдикцією в Україні.

Ця подія стала свідченням того, що правда, витривалість і єдність здатні подолати багатовікові перепони. Слава Богу за все.

Джерело: Українська Православна Церква/Православна Церква України