Головою Фонду пам`яті Блаженнішого Митрополита Мефодія Наталією Шевчук сьогодні було оприлюднено продовження масштабного розслідування канонічних злочинів найвищим керівництвом Української Автокефальної Православної Церкви

 

Згідно слів архієпископа Мстислава (Гук): “…він діяв в межах своїх статутних повноважень, чинного законодавства та в інтересах єпархії”

 

На дивну конфесію перетворилася УАПЦ після смерті Блаженнішого Митрополита Мефодія. Правда? Предстоятель не вміє говорити і писати українською. Єпископ Віктор не вміє служити. Архієпископ Мстислав… за копійки продає монастир.

«Та не чіпайте ви вже цих убогих!» — просять мене друзі. Мовляв, збиткуватись над убогими, неповноцінними — гріх. Погоджуюсь. Дійсно, і владику Макарія, і владику Мстислава шкода.

Шкода Предстоятеля, який не знає, який не може правильно написати слово «Блаженніший», що фігурує у його офіціальній титуляції. Шкода й владику Мстислава. По-перше, тяжко, запійно зазвичай п’ють люди, які душевно страждають. По-друге, з «медсестрою» (нехай і одруженою!) це все ж таки не з хлопчиком. По-третє, хіба не шкода людину, якій бракує інтелекту? Яка не розуміє, що продати монастир за копійки, тим паче тихо, тим паче коли за тобою ретельно стежать, просто неможливо?

Кожне церковне розслідування — удар по психиці вірних. Ми ходимо до храму, сповідаємося, беремо участь у спільній молитві. А потім з’ясовується, що клірик, який нас сповідав та причащав, глушить горілку та б’ється. Публічно мацає дівчат за теплі, пухкі місця. Запрошує жіночок у пізній час до себе в квартиру («робити уколи»). Чи розкрадає церковне майно. Або ж, якщо йдеться про владику Мстислава, робить і перше, і друге, і третє…

«Не варто чіпати Церкву», вважає даїшник. І відпускає «з Богом» попа або владику, який сів за кермо п’яним. «Бог мені помагає», вважає піп. І, ясна річ, продовжує їздити нетверезим, доки не станеться лихо. «Не чіпайте Церкву» — радять мені «експерти» й приятелі. Мовляв, нехай, що хочуть, те й роблять, а Господь Сам «розбереться» зі своїми слугами. Розумію таких людей та їх позицію. По-перше, Милосердний Господь таки зрештою спитає з кожного з нас. По-друге, коли люди дізнаються, що насправді роблять «Божі слуги», то їм стає моторошно…

Гаразд, не чіпатиму. І що? Владика Мстислав добровільно запишеться в «анонімний клуб алкоголіків»? Почне жити чернечим життям? Піде працювати на будівництво і погодиться десятиліттями перераховувати свою зарплатню Тернопільській єпархії УАПЦ, яку обікрав?

Мені шкода хлопчика із забитого села Бойківщини, який змалку не мав часу на книжки, бо був змушений тяжко працювати. Ба більше! Я можу зрозуміти, що цей забитий юнак мріяв стати священиком. І таки їм став, незважаючи на те, що ледь-ледь, на трійки закінчив семінарію. Сільський священик не має бути академіком. Адже для простих людей важливіше живе та щире серце, аніж стоси прочитаних книг. Проте я не можу зрозуміти людину, яка, знаючи, що вона геть нічого не знає, погодилася бути єпископом, митрополитом, предстоятелем.

Митрополит Макарій прекрасно знає, що архієпископ Мстислав — алкоголік та бовдур, який за копійки продав монастир. Однак владика Макарій не поспішає покарати владику Мстислава. «Якщо я його зараз скараю, — каже Митрополит Макарій, — то вийде, що ніби Шевчук права». Й вигадує версію, яка, на його думку, може виправдати владику Мстислава. Мовляв, йшлося не зовсім про «продажу монастиря», а про якийсь бартер: ми вам руїни замку та електростанцію, а ви нам — реставрацію храму. Браво, владика Макарій! Прекрасна ідея! Але скажіть, будь ласка, навіщо тоді приховувати реальну ціну об’єкта нерухомості, який ви продаєте? І ще: а де, власне, ця угода між Єпархією та новими «власниками» будівель? Усні домовленості? Дорогий владико Макаріє! Скажіть мені, прошу, а коли би Ви, наприклад,позичили котрійсь пані сорок тисяч доларів, то ви б теж задовольнилися «усною домовленістю»? А якщо не віддасть?.. А якщо пані скаже, що взяла з коробки не $40 тисяч, а лише $4?

Розумію. Виправдовуватися треба. А карати Мстислава не можна. Не можна, бо, як говорять злі язики, владика Мстислав знає якісь такі «подробиці» про владику Макарія, що останній не може його покарати…

Що ж, владико Макаріє, я максимально йду Вам назустріч. А саме публікую наступну серію документів про те, як владика Мстислав незаконно привласнює та продає церковне майно. Ви не повірите, але владика Мстислав доволі спритний крадій — він встиг вкрасти у Церкви не лише залишки веж, а й залишки гідроелектростанції. Причому зробив це символічно — 6 січня. Це було перше Різдво, яке владика Мстислав святкував як керуючий Тернопільською єпархією. Гарний архієрей, чи не так? Не чіпай його і він продасть не лише монастир, залишки гідроелектростанції, а й тата з мамою.

Розумію вас, владико. Не варто поступатися цій «бабі». Краще нехай владика Мстислав та йому подібні розкрадуть геть усе. Нехай розженуть своїми «подвигами» останніх священиків та вірних нашої Церкви. Нехай не буде кафедрального собору в Києві, нехай не буде Патріархії, нехай не буде й УАПЦ. Аби тільки залишилися владика Мстислав і Ви — його покровитель та Предстоятель.

ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА ТА ОФІЦІЙНІ ДОКУМЕНТИ

ТУТ