Цієї неділі, за тиждень до Великого посту, зі Священного Писання ми чули згадку про Страшний суд. Вона є для нас важливою духовною настановою, адже Церква нагадує нам, що всі ми постанемо перед Спасителем і Господь визначатиме, хто стане праворуч Нього як праведник, а хто ліворуч – як грішник. Цей суд остаточний, а його вирок – незмінний. І страшний він передусім для тих, хто не кається і не намагається уникати численних гріхів у своєму житті. А для інших – тих, хто жив праведно, виконуючи заповіді Божі, втілюючи діяльну віру і любов у своєму житті, – Судний день стане дверима до блаженної вічності.
Головним критерієм, за яким людина буде виправдана або засуджена, є любов до Бога і до ближнього. Адже Господь, Який є істинною Любов’ю, сотворив весь наш світ на фундаменті любові, яка виявляється через добро і діла милосердя. Ні соціальний статус чи слава, ні інші набуті під час земного життя статки та матеріальні досягнення не є важливими на Страшному суді.
«Тоді скаже Цар тим, які праворуч від Нього: прийдіть, благословенні Отця Мого, успадкуйте Царство, уготоване вам від створення світу. Бо голодував Я, і ви дали Мені їсти; спраглим був, і ви напоїли Мене; був подорожнім, і ви прийняли Мене; був нагим, і ви зодягли Мене; був недужим, і ви відвідали Мене; у в’язниці був, і ви прийшли до Мене. Тоді скажуть Йому праведники у відповідь: Господи! Коли ми бачили Тебе голодним, і нагодували? Або спраглим, і напоїли? Коли ми бачили Тебе подорожнім, і прийняли? Або нагим, і зодягли? Коли ми бачили Тебе недужим або у в’язниці, і прийшли до Тебе? І Цар скаже їм у відповідь: істинно кажу вам: зробивши це одному з цих братів Моїх менших, Мені зробили» (Мф. 25: 34-40), – читаємо у Священному Писанні.
Господь спонукає нас замислитися, чи вміємо ми побачити у своєму ближньому образ Господа? І чи впускаємо Бога, Його любов і добро у своє серце і життя? Чи готові ми до зустрічі з Ним? Господь як люблячий Отець хоче нас попередити, а не залякати. Він бажає нас надихнути йти шляхом добра, правди й любові, щоби ми, як Його улюблені діти, унаслідували Царство Небесне.
Кожна людина може припуститися помилки у своєму житті, але Спаситель дає усім можливість для покаяння і спасіння. А Христова Церква є тим місцем, де людина може отримати особливі ліки для душі: Таїнства, молитву, піст та втіху у каятті. Наближаючись до Великого посту, знайдімо час і бажання, щоби визнати свої гріхи, попросити прощення у Бога та ближніх, і самому простити їм. Тож будемо любити наших ближніх, бачити у кожному з них Христа і жити по правді, щоб Останній Суд не був для нас страшним.
Робімо все для того, щоби ми були удостоєні блаженного життя у вічності з Богом у Його Царстві.
Джерело Пресслужба ПЦУ