40-річний офіцер поліг у бою на Вовчанському напрямку, до останнього виконуючи бойове завдання та рятуючи своїх побратимів

Трагічна новина сколихнула Збаразьку громаду: на одному з найгарячіших рубежів фронту – на Вовчанському напрямку в Харківській області – поліг у бою захисник України, уродженець Збаража, відважний офіцер — полковник Роман Ігорович Паламар.

Підтримати молитву

Полковнику-прикордоннику Роману Паламару було 40 років. Він народився 5 червня 1985 року і все своє свідоме життя присвятив військовій службі, обравши шлях захисту державних кордонів. В останньому бою Роман Паламар віддав життя за Батьківщину і за побратимів.
Його життя обірвалося 5 березня 2026 року під час виконання складного бойового завдання на Харківщині, у районі Вовчанська. Побратими відзначають, що Роман Паламар до останнього залишався вірним присязі та честі. Він загинув як справжній Командир — рятуючи життя своїх солдатів у запалі бою.
Збаражчина схиляє голови у глибокій скорботі перед подвигом свого земляка. Втрата Романа Паламара — непоправна не лише для родини, а й для всієї України та прикордонного відомства.
Прощання та чин похорону: четвер, 12 березня 2026 року о 10-й годині у Свято-Георгіївському храмі міста Хмельницький (вул. Князя Святослава Хороброго).

Захищаючи Батьківщину від російської нечисті, гинуть найкращі сини України. Вічна пам’ять і слава відважному Воїну, який поклав на вівтар Вітчизни найцінніше – своє життя! Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про воїна-земляка Романа Паламара стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті близьких, друзів, бойових побратимів, усіх хто знав його, любив і шанував.

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Романа як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.