Митрополит Епіфаній завершує свій інтенсивний візит на Тернопільщину, під час якого зустрічався з вірянами, освячував храми і спілкувався з захисниками. Він наголошує на життєрадісності, вірі та надії українського народу, які допомагають перемагати зло. У своєму зверненні, він також осуджує російську агресію та терор, який спричиняє велику кількість страждань.

Віра, надія і боротьба: Митрополит Епіфаній зустрічається з вірянами в Тернопільській області

Завершую свій триденний візит на Тернопільщину, який промайнув так насичено і активно, як один день. Велелюдні зустрічі з вірянами, спільні молитви, освячення нових храмів, щирі розмови з дітьми, спілкування з нашими захисниками, їхніми родинами – все це надихає, духовно підносить і доводить, що життя обов’язково переможе смерть.

Так, під час війни багато болю і втрат, багато переживань і сліз, але в очах людей живе надія, живе віра в перемогу, живе несприйняття й відраза до зла і гріха, яке уособлює нині росія. Українці – незламні, тож боротьба триває, хоч і кожен з нас відчуває у собі той біль, який принесла розв’язана росією війна. Ворог нас постійно тероризує, намагається морально зламати, кілька разів на день атакуючи мирні міста різними видами смертоносної зброї.

Вдень і вночі агресор вбиває українських дітей, невинних мирних мешканців. Яка в цьому «військова доцільність»? Це звичайний тероризм, це зло, це беззаконня з боку росіян, коли ті, хто називає себе «захисниками християнства», чинять терор і вбивство. На чолі цього процесу стоїть і благословляє його Кирил Гундяєв, який є співтворцем вбивчої і страшної ідеології «русского міра». На його руках – кров українців, яка ніколи не буде змита.

Але ми живемо, ми боремося і ми перемагаємо це зло щоденно, навіть, здавалося б, маленькими кроками і справами. Ми не змирились з російською агресією, ми захищаємось, ми даємо відсіч, ми відроджуємо зруйноване, ми будуємо нове, ми шануємо наших героїв, ми допомагаємо одне одному, ми підтримуємо, ми молимося за своїх ближніх – чинимо по-християнськи, виконуючи заповіді Божі. Тому Бог – на нашому боці і допомагає нам.

Дякую Тернопільщині за теплий прийом, за прекрасні і затишні храми, за співслужіння нашого згуртованого духовенства, за багатолюдні побожні громади, за щире душевне спілкування з кожним, кого мав можливість зустріти і благословити в ці дні. Нехай Господь всіх вас оберігає, дарує сили й наснагу здобути таку бажану для всього нашого українського народу перемогу!