У дорослому полі бою, серед руїн та небезпеки, воїни звертаються до небесних сил із молитвою у серці. Це заклик до мужності та надії, що не дасть зневіритись і допоможе зберегти віру навіть у найскладніших моментах.

Військова молитва у розпалі бою, яка сповнена віри та віддання

У полі розпаленого бою, серед руїн і краху, військовий стоїть з молитвою у серці. Навколо шумить гуркіт вогнепальної зброї, а вітер несе страх та невпевненість. Але навіть в ці хвилини, коли смерть та небезпека стають недалекими співрозмовниками, воїн не втрачає надії і віри.

“Побудь, мій Боже, отут зі мною”, тихо промовляє він, звертаючись до небесних сил. У його душі – сповнене віддання і мужність прохання, яким він звертається до Всевишнього, бажаючи, щоб Господь був поруч. Його молитва – це не просто слова, а виклик, прохання про надійну опіку небесного покровителя.

“Не дай пізнати глибини страху”, боються воїни не стільки ворогів, скільки самої невпевненості. Вони знають, що побратими можуть розбігтись врозтіч, якщо втратять віру та надію. Тож молитва є ланкою, що з’єднує їх серця, душі та руки, спонукає залишатись разом навіть у найскладніші моменти.

“Побудь, мій Боже, отут між нами”, просять вони душею батька, слізьми мами, сестри любов’ю та брата плечима. Бо на полі бою, під гарматами і вибухами, на першому фронті оборони лише взаємна підтримка допомагає зберегти віру та волю жити.

З глибини душі вони благають: “Храни від смерті, від кулі вражої, будь мені, Боже, вартою, стражею”. Віра – це надійний щит, що врятує від біди, і вони знають, що Господь стоїть поруч, захищаючи їх від небезпек.

“Я тіло й душу тобі офірую. Побудь, мій Боже, зі мною. ВІРУЮ!!!” – лунає молитва воїна, заповнена щирим поклонінням і самопожертвою. Вона стала виразом його віри в Бога та готовності віддати все заради захисту батьківщини.

Серед бою та загрози воїни знаходять мужність у молитві. Вона допомагає їм зібрати свої думки, зосередитись та не забувати, що вони – не просто солдати, а військові з душею, серцем та вірою. Молитва воїна – це заклик до світла й добра у темних часах, вона допомагає пронести святу вогню своєї віри через всі випробування і біль.

Тож нехай молитва воїнів лунає завжди, зігріваючи серця та додаючи сили на полі бою. Вона несе надію та мужність, що стають невидимими щитами воїнів, які захищають нас і нашу Батьківщину. ВІРУЮ!!!

МОЛИТВА ВОЇНА
Побудь, мій Боже, отут зі мною,
У цьому полі, у розпал бою,
Серед руїни і серед краху
Не дай пізнати глибини страху,
Не дай упасти в зневіру й розпач
І побратимам розбігтись врозтіч.
Побудь, мій Боже, отут між нами
Душею батька, сльозами мами,
Сестри любов’ю, брата плечима,
Чеканням милої, її очима.
Побудь, мій Боже, отут зі мною,
Посеред світу, посеред болю.
Храни від смерті, від кулі вражої,
Будь мені, Боже, вартою, стражею.
Я тіло й душу тобі офірую.
Побудь, мій Боже, зі мною.
ВІРУЮ!!!

Джерело – Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія