На німбі у Господа Ісуса Христа на Його святих іконах зазвичай зображуються три грецькі літери: Ὀ (омікрон, тобто мале о), ὤ (омега, тобто велике о) та літера Ν (що позначає звук «н»). Разом вони складають слово «ὁ ὤν» (о Он), тобто – Сущий, «Той, Хто є».Це слово – Божественне ім’я, явлене в одкровенні біля Неопалимої купини пророку Мойсею.

В книзі Вихід про це розповідається так: «Сказав Мойсей Богу: ось, я прийду до синів Ізраїлевих і скажу їм: Бог батьків ваших послав мене до вас. А вони скажуть мені: як Його ім’я? Що сказати мені їм? Бог сказав Мойсеєві: Я є Сущий. І сказав: так скажи синам Ізраїлевим: Сущий послав мене до вас» (Вих. 3: 13 – 14).

На думку одного з отців Церкви, святителя Григорія Богослова, ім’я Сущий є ім’ям Божим «не тому, що Бог Сам дав Собі це ім’я, але тому, що воно найбільш властиве Богу. Ми шукаємо ім’я, яким би виражалася природа Божа або Його самобутність і незалежність від чогось іншого. Це і є в самій суті власне ім’я Боже, яке повністю відповідає саме Йому, а не комусь іншому».Загалом ім’я як таке покликане відрізняти когось або щось. Ім’я людини виділяє її з мільярдів інших людей та стверджує неповторність її особистості. Божественне ім’я вирізняє Творця світу від усього іншого, що є Його творінням. Бог є Сущим, тобто самобутнім, Тим, Хто має джерело буття Сам у Собі. Натомість людина, як сотворена Богом, і все інше творіння не має джерела буття саме в собі. Лише один Господь є самобутнім, тобто Тим, Хто не потребує зовнішньої сили, яка би підтримувала, підживлювала Його буття. Все ж інше, видиме і невидиме, є сотворене Господом, і тому не має самобутності, але існує завдяки Божественному піклуванню, яке називається Промислом, та підтримується Його силою, яку ми називаємо благодаттю. На іконі Господа Ісуса Христа це ім’я позначається для того, щоби підкреслити Його божественну природу. Як людину Христа ми бачимо втіленим, і це тіло зображається на іконі. Божественна природа є невидима і тому лише позначається іменем «Сущий». А хрест вписується в німб на ознаку хресної жертви Спасителя. Таким чином через іконографію подається сповідання, що істинний Бог став також істинною людиною і був розп’ятий заради нашого спасіння.